Укpаїна увійде до зoни плaтежів у євpо: чи замiнять гpивню на вaлюту ЄС?

Приєднання України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA) не пройде миттєво – для цього знадобиться певний час.

Річ у тім, що зараз країна перебуває лише у процесі імплементації законодавства до європейських законодавчих норм, що регулюють банківську сферу – у т.ч. міждержавні перекази.

Втім, так чи інакше, але про перехід України на євро не йдеться – лише про банківські платежі.

Водночас, розповіли OBOZ.UA у банківському секторі, приєднання до SEPA вплине на розцінки за перекази до ЄС.

Особливо для банків, які не мають кореспондентських рахунків у міжнародних банках.

Крім того, зміниться швидкість перекладів – їх проводитимуть швидше.

За оптимістичним прогнозом, замість 1-2 днів перерахування коштів може тривати кілька годин.

“Також швидкість розрахунків за контрактами стане досить привабливим аргументом для європейських контрагентів: гроші від українських компаній надходитимуть значно швидше”, – пояснила начальниця відділу роботи з фінансовими інститутами Глобус Банку Світлана Струтинська.

При цьому вона наголосила: важливість приєднання України до SEPA полягає в тому, що це ще одна “ланка на шляху уніфікації української банківської системи та стандартів ЄС”.

В чому, за їїсловами, чітко простежується чіткий вектор країни на вступ до ЄС.

Раніше ж голова Національного банку України (НБУ) Андрій Пишний повідомив, що питання приєднання до зони європлатежів активно обговорювалося під час його візиту до Литви.

При цьому він не став називати жодних прогнозованих термінів входження України до SEPA.

Тим часом обіцянки зробити нашу країну членом зони платежів у євро лунають уже кілька років. Зокрема прем’єр-міністр Денис Шмигаль говорив про це ще у травні-2022.

Тоді глава Кабінету міністрів припускав, що Україна стане членом SEPA вже влітку того ж року, чого так і не сталося.

Нагадаємо: зона SEPA передбачає єдині підходи до банківських платежів у євро, зокрема, у ній повністю ліквідовано різницю між внутрішніми та зовнішніми операціями в євровалюті.

В основному це стосується звичайних банківських переказів та використання платіжних продуктів на смартпристроях.

Так, SEPA було створено у 2007 році після відповідного рішення Європарламенту. Система дозволяє проводити платежі за допомогою одного банківського рахунка в усіх країнах ЄС.

Передбачається, що входження до зони SEPA дозволить Україні активізувати євроінтеграцію.

Серед іншого це може знизити вартість грошових переказів між Україною та країнами ЄС, спростить вхід українського бізнесу на ринки Євросоюзу, а також дозволить фінансовим компаніям зменшити кількість технічних рішень для роботи на європейських ринках.

Україна не переходитиме на євро

Водночас НБУ розглядає можливість прив’язати курс гривні до євро замість долара.

Головна причина – зростання частки валютних угод, що здійснюються в країні, саме в євро.

Втім, найближчим часом цього не станеться. Адже хоча перехід української економіки на євро є перспективним, поки це залишається на рівні стратегічних планів. І реальні терміни визначити важко.

Причин цього, розповіли OBOZ.UA в банківському секторі, кілька. Зокрема:

Повномасштабна війна.

“Навряд чи таке рішення буде ухвалено під час активних бойових дій”, – розповіли банкіри.

Залежність імпортно-експортних відносин від долара як основної світової валюти.

70% таких розрахунків проводиться саме у доларах.

Традиційна прихильність бюджету та макроекономічних прогнозів до курсу долара.

Статус долара як головна світова валюта.

“Тому, на мою думку, перехід на євро – довгострокова стратегія. Реалізація якої залежатиме від низки важливих обставин”, – розповів начальник департаменту казначейства Глобус Банку Тарас Лєсовий.

Водночас, зазначив він, інтеграція до ЄС справді передбачатиме деякі зміни у монетарній політиці.

І, можливо, саме приєднання до ЄС “стане відправною точкою до можливої “прив’язки” до європейської валюти”.

“Однак, знову ж таки, все залежатиме від обсягів торгівлі з ЄС. Якщо європейські ринки для українського експорту стануть основними, такий перехід буде логічним та економічно мотивованим”, – резюмував банкір.