Укpаїнка не витpимала: “Я хочу звеpнутися до укpаїнців, які зараз живуть в pізних кpаїнах, або збиpаються їхати за коpдон…”
Подаємо мовою оригіналу:
За столиком ресторану вечеряють дві дівчини – українки. На вигляд років 20-25. Польський офіціант звертається до них російською. На мою радість, дівчата відповідають йому англійською.
Які ж молодці! – думаю я.
Але ж… у ресторані ще кілька столиків українців, які розмовляють російською! І я не можу цього зрозуміти! Після всього, що скоїли росіяни в Україні!
…Керівництво готелю найняло ресепшеоніста, який говорить хорошою українською, щоб спростити українцям життя. Але українці відповідають російською! І тепер вже ресепшеоніст не розуміє клієнтів.
… Португальським пʼятикласникам повідомили, що у них в класі навчатиметься хлопчик з України. Діти вивчили чимало українських слів, щоб бути чемними і привітати українця. Але хлопчик не знав української!(( «Чому так?», – здивовано запитував мене батько одного з учнів.
… Очікуючи групу українських туристів, офіціанти вивчили «добрий день», «дякую», «будь ласка».
Але українці відповідають здивованим офіціантам – спасіба((
Я хочу звернутися до українців, які зараз живуть в різних країнах, або збираються їхати за кордон: говоріть українською, або англійською, або мовою країни, де ви перебуваєте.
Іноземцям дуже важко зрозуміти, чому ми все ще говоримо ворожою мовою. Чому ми продовжуємо говорити мовою тих, хто нас вбиває? Мені дуже соромно кожного разу, коли мій зять Рікардо, португалець, пояснює українцям, чому вони повинні говорити українською.
Невже все ще потрібно пояснювати?
