Україна переходить на літній час. Усі “за” та “проти” переведення годинників

Україна цього тижня переходить на літній час. У ніч на неділю, 26 березня 2023 року, стрілки годинників треба перевести на одну годину вперед.

Про те, чи є сенс у сезонному часі і чому від цієї практики хочуть відмовитись, – у матеріалі РБК-Україна.

Чому в Україні переводять годинники

Сезонний час в Україні регламентується постановою Кабінету міністрів від 1996 року. Таким чином, стрілки годинників переводяться двічі на рік:

на літній час (на годину вперед) – в останню неділю березня

на зимовий час (на годину назад) – в останню неділю жовтня

Тому в ніч проти 26 березня о 03:00 необхідно перевести стрілки на годину вперед. Зазначимо, сучасні гаджети, як правило, автоматично переходять на літній або зимовий час.

Коли з’явилася практика переведення годинників

Ідея переводити годинники виникла у Великій Британії, а 1916 року відразу кілька країн вперше навесні перейшли на літній час. Сенс полягав у раціональнішому використанні світлового дня та економії ресурсів. За часів Першої світової війни йшлося про економію вугілля, пізніше – про електроенергію.

Традиції переходити на літній та зимовий час в Україні вже понад 40 років. Вперше годинники перевели на годину вперед у березні 1981 року, тобто ще за радянських часів. Зі здобуттям незалежності це закріпили урядовою постановою у 1996 році.

Сьогодні сезонний час застосовується приблизно у 60 країнах світу, зокрема, у Європі та Північній Америці, на всій території чи частково. При цьому дати переведення стрілок бувають різними. Близько 135 країн або ніколи не користувалися цим, або відмовилися від цієї ідеї.

У 2019 році Європейський парламент підтримав скасування обов’язкового переведення годинників у країнах Євросоюзу. Це означало, що з 2021 року кожна країна-учасниця могла сама обирати, чи зберегти діючу систему, чи відмовитися від неї. Але ідея досі не реалізована.

Традиційні “за” та “проти”

Доцільність переведення годинників часто оспорюється. Серед аргументів “за” наводиться економія електроенергії на виробництвах та у житловому секторі, збільшення тривалості світлового дня та зниження шкідливих викидів.

Противники наполягають на тому, що через дуже різний спосіб життя сучасних людей економія електрики незначна, а наукові дослідження давно нівелювали теорію про позитивний ефект на енергозбереження. Крім того, переведення стрілок негативно позначається на біологічних ритмах і лише шкодить здоров’ю.

Чи є економія енергії

Аргумент про те, що переведення годинників дозволяє економити електроенергію багато в чому розрахований на менш інтенсивне використання вуличного освітлення. Проте за останні роки багато обласних центрів України перейшли на LED-лампи. Аналітик енергетичних ринків Максим Білявський упевнений, що за сьогоднішніх умов ефект від переходу на літній час мінімальний.

“За моїми суб’єктивними оцінками, з переведенням стрілок вдається економити не більше 2% обсягів електроенергії, і це на рівні статистичної похибки. У той же час, як показав досвід опалювального сезону в умовах російських атак на енергооб’єкти, нам потрібно близько 20%. Тобто, саму ідею повністю відкидати не варто, але нам потрібно насамперед рухатися у напрямку зниження енергоємності промислових підприємств”, – зазначив він у коментарі РБК-Україна.

За його словами, суттєвої економії немає, оскільки головним споживачем є не вуличні ліхтарі, а побутові прилади та енергоємні підприємства. Тому її може забезпечити, наприклад, модернізація промисловості. Інакше кажучи, повсюдний перехід на енергоефективне обладнання, а також навіть оптимізація робочих графіків.

Вплив на здоров’я

Лікар та експерт у сфері охорони здоров’я Уляна Вернер зазначає, що переведення стрілок може мати негативні наслідки для серцево-судинної системи.

“Це пов’язано зі зміною добового ритму організму, який включає режим сну та бадьорості. Перехід на літній час може призводити до дискомфорту, втоми та порушення сну, особливо в перші кілька днів”, – зазначила вона у розмові з РБК-Україна.

Якщо людина вже має проблеми із серцево-судинною системою, це може спровокувати порушення функцій серця, підвищення артеріального тиску, збільшення кількості епізодів аритмій та інших серцевих проблем. Оскільки серцево-судинна система забезпечує транспортування кисню та інших поживних речовин до всіх органів та тканин організму, будь-який збій може призвести до серйозних наслідків для здоров’я.

Що стосується циркадного ритму (внутрішнього годинника, який регулює добовий цикл біологічних процесів), то дослідження показали, що перехід на літній час може порушити його і призвести до проблем зі сном.

Основою циркадного ритму є гіпоталамус (область у головному мозку), що регулює фізіологічні функції організму в залежності від часу доби. Він реагує на світло, що сприймається очима, і коригує рівень мелатоніну – гормону, який відповідає за регуляцію добового ритму.

“Перехід на літній час може порушити режим сну, тому що змінюється світловий режим. Коли годинники переводить вперед, світло з’являється раніше, тому люди зазвичай недосипають необхідну норму. Зміни циркадного ритму можуть вплинути на здоров’я, включаючи погіршення настрою, пам’яті та уваги, проблеми зі сном та зниження функцій мозку”, – додала Вернер.

Що з відмовою від переходу на літній час

Україна намагалася закріпити зимовий час та відмовитися від сезонного переведення годинників ще у 2021 році. Відповідний законопроект №4201 було проголосовано у першому читанні. Остаточне голосування не набрало достатньої підтримки і документ відправили на доопрацювання. Коли його винесуть на повторний розгляд – поки що невідомо.

Примітно, що в пояснювальній записці вказується, що Євросоюз теж відмовляється від переведення годинників. І якби в ЄС вже ухвалили конкретне рішення, то, ймовірно, Верховна рада знову б внесла законопроект до порядку денного. Оскільки є багато сфер, де необхідно гармонізувати питання часу. Наприклад, у транспортному сполученні.

Документом пропонується законодавчо встановити по всій території України єдиний київський час. Майже вся територія країни знаходиться в межах часового поясу UTC+2. В інших поясах знаходяться Луганська та частково Донецька, Харківська та Закарпатська області. У зв’язку з цим місцевий поясний час між західною та східною точками становить близько 68 хвилин. І на сході незадоволені літнім часом, оскільки там світає після 03:00, а на заході – зимовим, коли там о 09:00 ще темно.

Як стверджував автор законопроекту, спікер Верховної ради Руслан Стефанчук, щоб догодити всім до другого читання передбачили, що у разі потреби місцева влада може рекомендувати змінити час початку робочого дня для підприємств.

Крім того, тут стоїть ще й геополітичне завдання.

“Хочу нагадати, що після окупації Криму Російська Федерація відразу ж ухвалила рішення і встановила на тимчасово окупованих територіях московський час”, – говорив Стефанчук у березні 2021 року.

Зазначимо, у самій Росії вже кілька років немає сезонного переведення годинників. Тому окуповані Крим та Донбас де-факто живуть за московським часом (часовий пояс UTC+3), також пропонувалося запровадити його у тимчасово підконтрольних РФ частинах Херсонської та Запорізької областей.

З переведенням стрілок на годину вперед між Києвом та Москвою знову протягом півроку не буде різниці у часі. Ухвалення закону дозволить зафіксувати зимовий час на всій території України. І остаточно гарантувати те, що український годинник більше не показуватиме однаковий час із російським.