Україна успішним наступом на Курську область могла зірвати таємні переговори з Росією: про що йдеться

Успішним наступом на Курську область РФ Україна могла зірвати таємні переговори щодо припинення вогню з Росією. Вони буцімто проходили за посередництва Катару, а документ, що мав би покласти край обопільним ударам по енергетиці та енергоструктурі, міг бути підписаний вже у серпні нинішнього року.

Коли ж українські війська розпочали операцію на Курщині, Москва відмовилася від продовження переговорів. Про це з посиланням на дипломатів, знайомих з перебігом переговорного процесу, пише The Washington Post. obozrevatel.com

Про те, що між Росією та Україною відбуваються непрямі таємні переговори щодо часткового припинення вогню, раніше публічно не повідомлялося. А втім, вже у серпні, за даними видання, переговорний процес за посередництва Катару мав вийти на фінішну пряму: кульмінацією мало стати прибуття до Дохи української та російської делегацій. Очікувалося, що делегати підпишуть “історичну угоду” про обопільне припинення вогню по об’єктах енергетики та енергоінфраструктурі.

Ці непрямі переговори, у ході яких представники України та Росії окремо контактували з катарською стороною, але не між собою, проходили на тлі нищівних багатомісячних ракетно-дронових ударів російських військ по енергосистемі України, що значною мірою знищило її і призвело до віялових відключень по всій країні. Та й росіянам українські атаки по нафтобазах, резервуарах та нафтопереробних заводах, що призвели до скорочення нафтопереробки у РФ на 15%, неабияк дошкуляли.

Тож як в України, так і в РФ були свої підстави для того, аби бажати такого “перепочинку”.

“Готовність долучитися до переговорів свідчить про певні зрушення для обох країн, принаймні щодо обмеженого припинення вогню. Президент України Володимир Зеленський заявив, що Київ розгляне можливість повного припинення вогню лише за умови, що Росія спочатку виведе всі свої війська з української землі, включно з Кримським півостровом, який Росія анексувала у 2014 році. Президент Росії Володимир Путін вимагає, щоб Україна спочатку віддала йому чотири українські області, включно з територіями, які російські війська не окупували, – які Кремль оголосив частиною Росії”, – пише The Washington Post.

Однак 6 серпня українські сили розпочали наступальну операцію на російській Курщині, успішність якої приголомшила світ і зірвала таємні переговори.

За словами неназваного дипломата, залученого до переговорного процесу, з ініціативою відкладення переговорів виступила Москва. Операцію ЗСУ у Курській області російські представники назвали “ескалацією” і, хоча вони й не відмовилися від переговорного процесу взагалі, попросили “дати їм час”, розповів згаданий учасник переговорів.

Водночас він додав, що наступ Сил оборони на Курщині став для Катару таким же сюрпризом, як і для решти світу: Київ “не попередив Доху про свій транскордонний наступ”.

Українська сторона попри “демарш” росіян все ж хотіла відправити свою делегацію до Катару. Однак від цього відмовилися вже самі катарці, які не вбачають жодної користі у зустрічі з одним лише учасником.

Видання також посилається на ще одного дипломата, що “знайомий з перебігом переговорів”. Той заявив, що Катар проводив переговори з Києвом та Москвою щодо припинення ударів по енергооб’єктах протягом останніх двох місяців. Сторони вже домовилися про проведення саміту в Досі у серпні, неузгодженими залишалися лише кілька незначних деталей.

Але, описує ситуацію ще одне джерело видання у дипломатичних колах, “після Курська росіяни відступили” – не лише на своїй території, а й у переговорному треку. І, як натякнув неназваний представник російської дипломатії, після українського наступу “Путін не буде налаштований укладати угоду”.

“Ви знаєте, що наше російське керівництво зазвичай не йде на компроміси під тиском”, – твердить джерело.

The Washington Post звернулося з запитами щодо таємних переговорів і до Києва, і до Москви. В Офісі президента України виданню відповіли, що саміт у Досі було перенесено “через ситуацію на Близькому Сході”, однак, стверджують в ОПУ, він відбудеться у форматі відеоконференції 22 серпня, після чого Київ проконсультується зі своїми партнерами щодо імплементації обговореного.

Кремль запит проігнорував.

Не взялися коментувати таємні переговори і в Білому домі. Там лише вкотре нагадали про незмінну позицію адміністрації президента США Джо Байдена: коли укладати угоду про припинення вогню з Росією і на яких умовах – визначатиме сама Україна.

При цьому джерела The Washington Post відзначають готовність Києва і Москви до домовленостей перед самітом. Однак представники української влади шанси на успішність переговорів оцінювали скептично: навіть найбільші оптимісти припускали не більше 20% вірогідності того, що з Росія погодиться припинити руйнувати українську енергетику. Інші прогнозували ще гірші перспективи – навіть за умов, що наступ на Курськ на той момент ще не почався.

“У нас є лише один шанс пережити цю зиму, і то, якщо росіяни не почнуть нових атак на енергосистему”, – цитує видання українського чиновника, який був поінформований про переговори.

За словами українських і західних посадовців, операція на території Росії, яка окупувала близько 20 відсотків території України, був частково спрямований на те, щоб дати Україні більше важелів впливу на майбутні переговори.

“Військові аналітики висловлюють скептицизм щодо того, що українські війська зможуть утримати контроль над російською територією. Москва також продовжує здобувати перемоги в Донецькій області на сході України і не відводить звідти війська для захисту від нового українського наступу. Але хоча Київ, можливо, і покращив свою майбутню переговорну позицію завдяки захопленню земель, ймовірність швидких мирних переговорів, здається, зменшилася. Цього тижня Путін публічно пообіцяв не пом’якшувати свою позицію щодо переговорів через напад на російську територію”, – резюмували автори матеріалу.

Нагадаємо, раніше у Spiegel спробували з’ясувати, чи відведе Путін війська з Донеччини, щоб урятувати Курськ. Поки, констатує видання, масового перекидання сил з окупованої частини цього східного регіону України до Курської області не фіксується, однак не виключено, що зрештою Путін таки буде змушений піти на подібний крок.

Водночас автори матеріалу назвали дії України ризиком, зумовленим “сміливістю відчаю”, адже ситуація на Донеччині, особливо на Покровському і Торецькому напрямках, є дуже загрозливою.