Українців каратимуть за неповернення з-за кордону: кого та коли

Прикордонники повідомили про те, у кого буде можливість перебувати за кордоном декілька місяців і більше.

Стали відомі нові важливі подробиці резонансного законопроєкту щодо запланованого впровадження кримінальної відповідальності для тих українських чоловіків, які незаконно перетнули або намагатимуться незаконно перетнути кордон України, а також стосовно тих, хто законно виїхав за межі країни, але вчасно не повернувся.

Відомості про цей законопроєкт вже з’явилися на офіційному сайті Верховної Ради. Зазначено, що сьогодні, 22 серпня, його спрямовано на розгляд парламентського Комітету з питань правоохоронної діяльності.

Більше подробиць в коментарі для ТСН.ua повідомив речник Держприкордонслужби Андрій Демченко.

«Якщо говорити про зміни до законодавства, то воно визначає, що призовники, військовозобов’язані або резервісти за порушення встановленого законодавством строку перебування за межами України в умовах воєнного стану несуть передбачену законом відповідальність. Вноситься пропозиція про таку відповідальність згідно зі статтею 337-1 Кримінального кодексу України. Йдеться про відповідальність (тепер кримінальну — Ред.) та про ті строки перебування за кордоном, які встановлені законодавством», — каже Демченко.

Та додає про важливі деталі: «Строки перебування окремих категорій вже прописані в Постанові уряду № 57. Вона регламентує перетин кордону громадянами України».

Терміни для студентів

«Наприклад, визначено, що студенти у віці від 18 до 22 років, які мають право на виїзд за межі України за програмою академічної мобільності, можуть перебувати за межами України не більше навчального семестру», — каже Демченко.

Терміни для водіїв

«Якщо говорити, наприклад, щодо водіїв, які здійснюють міжнародні перевезення відповідно до пункту цієї ж постанови, зазначено, що за межами України вони можуть перебувати 60 діб», — уточнює речник прикордонників.

Особи, які супроводжують людей з інвалідністю

«Ще один приклад: особи, які супроводжують людей з інвалідністю. Зазначено, що така особа має повернутися до України не пізніше, ніж особа, яку вона супроводжувала. Є випадки, коли людина супроводжувала особу з інвалідністю, остання повертається, а супровідник — ні. Термін перебування за межами України для особи з інвалідністю не визначено», — зазначає Андрій Демченко.

Своєю чергою, голова підкомітету з питань кримінального процесуального законодавства та оперативно-розшукової діяльності правоохоронного комітету парламенту Юлія Яцик каже, що якщо людина порушила строки перебування за кордоном з поважних причин, то це є підставою для звільнення особи від відповідальності. Як адміністративної, так і кримінальної.

«Наприклад, порушення строку перебування за кордоном через лікування — це поважна причина», — уточнює вона.

Як шукатимуть тих, хто не повернувся

На це запитання у Верховній Раді відповідають, що про вчасне неповернення конкретної особи правоохоронці можуть дізнатися, наприклад, завдяки відповідній заяві. Тобто якщо хтось напише заяву про скоєння кримінального правопорушення, після цього може розпочатись відповідна перевірка.

«Або якщо у застосунку «Резерв+» буде зазначено, що особа перебуває у розшуку. Думаю, що від тієї дати можуть рахувати. Але це ще на етапі обговорення. Наприклад, наш комітет ще не розглядав зазначений законопроєкт», — розповіла нам представниця парламентського Комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Ірина Фріз.

Стосовно тих чоловіків, які виїхали з України до 24 лютого 2022 року, Ірина Фріз каже наступне: «Якщо людина законно перетнула кордон на чітко визначених підставах з відповідним пакетом документів, який людина подає для того, щоб виїхати на тривале перебування, я впевнена, що будь-які спроби застосувати до неї кримінальну відповідальність будуть порушувати українське та міжнародне законодавство».

Водночас Фріз не виключає, що якщо цей законопроєкт надійде до розгляду у нинішньому вигляді та не буде змінений, українці за кордоном можуть трактувати таке недружнє ставлення до себе як право подаватися не тільки на отримання тимчасового притулку, а й на постійне проживання.

«Я думаю, що перша редакція буде приведена у відповідність до норм чинного законодавства та не буде створювати додаткових інформаційних шквалів зокрема для українців, які перебувають за кордоном», — резюмувала парламентарка.

Можуть зацікавитись тими, хто виїхав до ухвалення закону

Зі свого боку, адвокат та колишній слідчий Роман Сімутін, який знається зокрема і на питаннях мобілізації, зазначає, що законопроєкт спричинив чимало дискусій серед юристів.

Він не виключає, що норми закону у разі ухвалення можуть бути застосовані навіть щодо тих, хто виїхав за кордон до їхнього ухвалення.

«Якщо людина не повертається, то строк перебування за кордоном та неповернення можуть почати рахувати від дати ухвалення закону», — припускає Сімутін та не виключає, що останнім терміном для повернення може бути, наприклад, завершення строку в 90 днів.

Нагадаємо, навесні минулого року за кордоном українці вишукувалися у величезні черги до паспортних сервісів, щоб якомога скоріше отримати закордонний паспорт. Через зміни в мобілізаційному законодавстві під питанням було отримання цього документа, якщо чоловік не оновить військово-облікові дані. На початку минулого року дипломати повідомляли, що консульські послуги чоловікам надаватимуть одночасно з уточненням даних для ТЦК або за наявності військово-облікових документів.

Крім того, згідно з новим законодавством, для порушників мобілізаційних правил передбачено штрафи до 25 500 грн.