Українцям різко переглянуть основні податки: скільки доведеться платити із зарплати, посилок та напоїв
Кабінет міністрів передав у Раду законопроєкт про підвищення податків. Поки що йдеться про зростання ставки військового збору з 1,5% до 5%. Окрім того, хочуть ввести акцизи на солодкі газовані напої, а також зобов’язати платити військовий збір у разі купівлі нових авто, продажу нерухомості.
Нововведення може зачепити також і оподаткування посилок з-за кордону. Нововведення мають хоча б частково компенсувати додаткові видатки на оборону в розмірі 500 млрд грн. Про те, як і для кого можуть збільшити податки, читайте в матеріалі OBOZ.UA.
Як і навіщо збільшать податки?
OBOZ.UA ще у травні писав про те, що військовий збір в Україні збільшать до 5%. Тоді джерела в уряді детально розповідали про підготовку відповідного законопроєкту. Його мали презентувати в Раді ще на початку липня, однак процедура затягнулась. Прем’єр-міністр Денис Шмигаль уже після того, як законопроєкт про підвищення податків було розроблено, заявив у парламенті: “Ми не починали й не обговорюємо в уряді питання підвищення податків”.
Ця заява Шмигаля прозвучала в червні. А вже в липні Кабмін розглянув пропозицію Мінфіну про підвищення податків та схвалив її. Як розповідають співрозмовники OBOZ.UA у владних кабінетах, прем’єр, відповідаючи на запитання нардепа Дмитра Разумкова, розгубився і фактично збрехав. Звісно ж, голова уряду знав, що його Кабмін розробляє підвищення податків. Ба більше, перегляд податкових ставок активно обговорювали і з Офісом президента, і з представниками парламентських комітетів, фракцій.
Причина підвищення податків – Україні не вистачає коштів на оборону. Щомісячно доводиться витрачати 180 млрд грн, а в бюджеті було передбачено всього 140 млрд грн. Минулого року, коли розробляли головний фінансовий документ, планували, що вже з другої половини 2024-го військові дії підуть на спад, тому скоротяться і видатки. Однак цей прогноз не реалізувався.
Тепер довелося збільшувати бюджет на оборону на 500 млрд грн. Це величезна сума, яку неможливо отримати, скоротивши видатки. Єдиний варіант – збільшити доходи бюджету, переглянувши податкові ставки.
“Законопроєкти розроблялись і вносяться урядом для закриття розриву у військових видатках, який виник через затримки з мілітарними поставками від партнерів на початку року та меншими плановими видатками, врахованими при прийнятті бюджету на цей рік. Витрати на сектор безпеки та оборони становлять не менше ніж 180 млрд грн на місяць (тоді як у бюджеті враховано 140 млрд грн/міс.). Уже зрозуміло, що ці видатки точно не зменшуватимуться у другій половині року за нинішньої інтенсивності бойових дій і розтягнення лінії фронту”, – пояснив голова комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.
Отже, йдеться про підвищення військового збору, а також розширення його застосування. Фактично військовий збір у 1,5% – частина податку на доходи фізосіб. Якщо зараз українці платять із доходів податок у 19,5% (із них 1,5% – військовий збір), то після підвищення податків доведеться платити вже 23% (з них 5% – військовий збір). При тому військовий збір у деяких випадках матиме різні ставки:
- 1% – для юридичних осіб, які платять податок на прибуток, і тих, хто перебуває на єдиному податку третьої та четвертої групи (зараз не платять військовий збір);
- 5% – ФОПи першої-другої групи. Платитимуть із двох мінімалок (зараз це 16 тис. грн) – 800 грн на місяць;
- 5% – із купівлі банківських металів;
- 30% – військовий збір від продажу ювелірних виробів із золота, платини й дорогоцінного каміння (зокрема вироблених із давальницької сировини);
- 15% – військовий збір при купівлі нового авто;
- 5% – із продажу нерухомості (навіть якщо це перший продаж за період).
За що ще доведеться платити більше: посилки, солодка вода та нова база
Зараз українці можуть не платити податки за посилки, вартість яких становить до 150 євро. З кожної посилки, яка перевищує зазначену суму, потрібно буде заплатити 20% ПДВ і 10% мита. Тільки 1,4% посилок – із задекларованою вартістю від 150 євро. Водночас товари з США, країн ЄС, Китаю можна придбати на українських великих онлайн-майданчиках та в інтернет-магазинах. Фактично продавці заробляють на своїй націнці, але ПДВ державі не платять.
Нові правила будуть значно жорсткішими. Податки не треба буде платити тільки у разі, якщо вартість посилки до 45 євро. Також в уряді пропонують заборонити звільняти від оподаткування ті товари, які було куплено за кордоном. Тобто якщо ви замовили посилку, наприклад, з AliExpress навіть за 30 євро, за новими правилами доведеться заплатити податок.
Не треба платити податок тільки за умови, якщо ви, наприклад, отримали подарунок від родичів з-за кордону. “При цьому такі товари мають надсилатись відправником одержувачу без будь-якої оплати, призначатися для особистого чи сімейного використання одержувачем, їхні характеристики й кількість не повинні вказувати на те, що їх ввозять з будь-якою комерційною метою”, – йдеться в законопроєкті.
У будь-якому разі (навіть якщо це подарунок і на суму до 45 євро) треба платити податки за підакцизні товари, парфуми від 50 грамів, туалетну воду від 0,25 л, каву від 500 грамів (кавові есенції, від 200 грамів), чай від 100 грамів (екстракти й есенції в обсязі більш як 40 грамів).
Також у нових правилах пропонують встановити мінімальну базу оподаткування зарплати. Встановлювати мінімальний розмір бази буде місцева влада. При тому ця база не може бути меншою за мінімальну зарплату. “У разі, якщо нарахована податковим агентом зарплата у звітний місяць менша ніж встановлена місцевою владою, то роботодавець самостійно має нарахувати й сплатити (перерахувати) за власний рахунок до бюджету різницю між нарахованим ПДФО зі встановленої мінімальної бази оподаткування та утриманим податком із фактично виплаченої заробітної плати”, – йдеться в документі.
Схоже правило діє і з податком на нерухомість. Там місцева влада має право встановлювати ліміт щодо площі нерухомості й розміру податкової ставки. Однак абсолютна більшість міст встановила ліміти на мінімально дозволеному законодавством рівні. Ймовірно, схожа ситуація буде і з базою оподаткування.
Крім того, уряд пропонує ввести акциз і на солодку газовану воду. Акциз становитиме 0,1 євро за 1 літр напою. Це призведе до подорожчання напою приблизно на 4,5 грн. “Віднести води, включно з мінеральними та газованими, з доданням цукру чи інших підсолоджувальних або ароматичних речовин до підакцизних товарів і встановити специфічну ставку акцизного податку в розмірі 0,1 євро за 1 літр напою. Платниками податку будуть виробники та імпортери напоїв”, – йдеться в законопроєкті.
Скільки коштів можна отримати й чому це не останнє підвищення податків
Підвищення військового збору може принести тільки у 2024-му додатково 125 млрд грн. А за рахунок акцизу на солодкі газовані напої можна отримати 2,4 млрд цього року і 7,8 млрд грн – наступного. Крім того, видатки планують скоротити на 65,7 млрд грн, зокрема обслуговування держборгу – на 61,8 млрд грн. Передбачено також і збільшення внутрішнього фінансування бюджету (розміщення ОВДП) – 160,2 млрд грн.
“До останнього часу ми уникали суттєвого збільшення податків. У 2024 році певний резерв було отримано за рахунок уведення податку на надприбутки банків, зарахування військового ПДФО у повному обсязі до держбюджету, а також детінізації. Свідченням останнього є суттєве перевиконання плану надходжень у Податковій службі (на 11%, +53 млрд грн у першій половині 2024-го) та митниці (на 7%, +19 млрд грн), що протягом року може сягнути 100 млрд грн. Утім, цей резерв усе одно не закриває всю потребу”, – пояснює Гетманцев.