Україну спіткала нова трагічна втрата: “Був дуже скромним, а насправді Великим!”
Відійшов у вічність політв’язень радяньких концтаборів, філософ, публіцист, історик дисидентського руху Василь Овсієнко, пише Politeka.net.
«Не стало Василя Овсієнка – людини численних чеснот, християнина, українського філолога, редактора, літописця руху опору, популяризатора життя і творчості Василя Стуса та інших дисидентів, політв’язня брєжнєвсько-горбачовських таборів…», – повідомив на своїй сторінці журналіст, історик, головний редактор сайту “Історична Правда” Вахтанг Кіпіані.
За його словами, останніми роками Василь Овсієнко хворів, обговорювалось його переведення в краще місце для реабілітації та лікування.
«Це була велика і дуже скромна людина, подвижник, яких одиниці на мільйони», – згадує про Овсієнка Вахтанг Кіпіані.
Українців сколихнула звістка про смерть Василя Овсієнка:
«Це правда, він був дуже скромним, а насправді Великим!..»,
«Боже, яка сумна новина, яка велика втрата!! Василь Васильович свого часу повіз мене на Соловки, чим остаточно сформував мою національну ідентичність.. Шалено боляче! Вічна і світла пам’ять!»,
«Ох, яка втрата… Світла пам’ять панові Василеві! І велика вдячність і пошана!»,
«Який жаль, який біль, яка скорбота! Україна збідніла на Українця, дисидента, людину совісті й обов’язку, літописця українського Руху Опору ХХ ст. … Навіть у потоці воєнних смертей ця втрата особливо дошкульна для України. Нехай його душа нарешті спочине на небесних теренах. Вічна вдячна пам’ять!».
Василь Овсієнко народився 8 квітня 1949 року у селі Ставки на Житомирщині. У 1967–1972 роках навчався на філологічному факультеті Київського університету.
Вперше його заарештували у 1973-му році за звинуваченням у проведенні антирадянської агітації і пропаганди у формі розповсюдження літератури самвидаву.
Загалом у радянських концтаборах Василь Овсієнко провів 13,5 років.
Відмовився свідчити у справах Левка Лук’яненка, Миколи Матусевича, Гелія Снєгірьова, Василя Стуса, Дмитра Мазура.
