Уламок влетів просто в серце: у Харкові під час обстрілу загинув водій швидкої

У Харкові під час обстрілу загинув водій “швидкої допомоги” 39-річний Сергій Кандала. Під час коронавірусу та війни він разом із медиками рятував життя людей, ніколи не відмовлявся їхати до найнебезпечніших районів. А загинув від уламка бомби, який залетів до нього в квартиру і вдарив просто у серце. У нього залишилася сім’я, 18-річний син та літні батьки.

Докладніше про це читайте у матеріалі OBOZREVATEL.

Уламок потрапив у серце

У Харкові 27 червня під час обстрілу району Салтівка російськими військами міста загинув водій “швидкої допомоги” Сергій Кайдала. Йому було лише 39 років.

“Як розповідають, він розмовляв з кимось по телефону і готував чай собі на кухні. Почався обстріл. Один із уламків залетів у квартиру і потрапив прямо йому в серце, він загинув миттєво. Напевно, це була касетна бомба, від неї розлітається багато уламків”, – розповів його колега Володимир.

Зв’язку з ним не було і знайомі приїхали до нього додому дізнатися, що сталося. Але допомогти вже не можна було.

Того дня російські окупанти вели безладний вогонь районами Харкова. Загалом загинуло п’ятеро людей, 22 поранені, у тому числі й п’ятеро дітей.

Під обстрілами рятував людей

На швидкій допомозі Сергій Кайдала пропрацював більше року. До цього, за словами мами Надії Кандали, він працював у продовольчій сфері. Але дуже хотів працювати у швидкій допомозі, чекав на цю вакансію.

“Спочатку був коронавірус, Сергій розповідав, що допомагає медикам вантажити хворих у машину. Я ще просила його бути обережнішим, це така небезпечна хвороба. Але він завжди відповідав, мовляв, а хто крім мене?”, – розповідає мама Сергія.

Коли почалася війна, 24 лютого Сергій подався на роботу і довгий час навіть не міг повернутись додому. Харків обстрілювали з першого дня. “Нас із сином він відвіз до іншого району до моїх батьків. Я його просила, щоб він залишився з нами там. Але він відмовився, сказав, що повинен допомагати людям”, – згадує дружина загиблого водія Катерина.

Знайомі кажуть, що останнім часом Сергій виглядав дуже втомленим, мав багато роботи, напевно, не висипався. Та й колеги кажуть, що він буквально мешкав на роботі.

“Я знаю, що якщо був небезпечний виклик, хтось боявся туди їхати, то мій чоловік завжди відгукувався і першим їхав туди. Він був дуже безвідмовним, завжди намагався прийти на допомогу. Незадовго до загибелі він мав їхати до села, щоби вивезти звідти свого хворого батька. Обдзвонив усіх сусідів і сказав, що якщо хтось хоче евакуюватися, то він візьме їх у машину. Але не встиг. У призначений день йому не вистачило грошей на поїздку та заправку, тож відклав. А потім загинув”, – каже Катя.

Сергій був веселою людиною, дуже любив рибалку, ходив на полювання. У вільний час навіть взимку любив виїхати на річку з друзями. На сторінці у соцмережі у нього є фото з трофеєм – риба та заєць.За словами дружини, жили вони недалеко від озера. Якщо Сергій втомлювався, то просто йшов на берег водоймища, ловив рибу і так відпочивав.

Сергій був єдиним сином у батьків. Усі дуже тяжко переживають його загибель.

“Правду кажуть – Бог забирає найкращих. Таким був мій Сергій. Він мріяв, щоб син закінчив вуз, весь час турбувався чи складає він іспити, чи вистачає у нас грошей оплатити його навчання. Він був красивим, статним. І дуже хорошим”, – зі сльозами каже Катя.

“Ми виросли з ним в одному селі, навчалися в одній школі. Сергій був гарною та чуйною людиною. Він працював на швидкій допомозі. І з початком бойових дій теж продовжував рятувати людей. Для мене він герой, мені важко усвідомлювати, що такі люди йдуть”, – каже його знайома.

У швидкій допомозі Харкова кажуть, що це перший такий випадок, коли через воєнні дії гине їхній співробітник. Хоча самі лікарі та водії вже потрапляли під обстріл.

Так нещодавно машину швидкої було обстріляно, фельдшер отримав поранення. Але зумів дістатися пацієнта і надати йому допомогу. Й лише потім оглянув своє поранення і вирушив до лікарні.