В Україні розповсюджують фальшивки: які купюри найнебезпечніші та що має знати кожен

Національний банк України прозвітував про значне скорочення кількості фальшивих купюр у країні. 2022-го кількість підроблених купюр, про які стало відомо регулятору, скоротилася втричі. На цю тенденцію вплинула не лише пильна робота силовиків, а й повномасштабна війна. Українці почали рідше скаржитися на підробки та більше користуватися безготівковими розрахунками.

Фальшивомонетники при цьому намагаються заробити. Вони відкрито продають фальшивки у соцмережах, доставляють їх у будь-який район великих українських міст та обіцяють “високу якість” підроблених купюр. Про те, які гроші у зоні ризику та що варто знати українцям, щоб не стати жертвою, читайте у матеріалі OBOZREVATEL.

Скільки в Україні фальшивок і які гроші найчастіше підробляють

Найнебезпечніша купюра – 500 грн, розповідають у НБУ. Саме її найчастіше підробляють. Найменше фальсифікують банкноти невеликого номіналу: робити підробки дорого, і тому фальшивка в 50 грн може себе не окупити. Що цікаво, рідко також підробляють і найбільшу купюру в 1000 грн: мабуть, шахраї не мають достатньої кількості необхідного сучасного обладнання. У 92% випадків фальсифікують банкноти старого зразка. Вони гірше захищені. Крім того, на таку купюру частіше звертають увагу – і з нею більше шансів попастися.

Загалом кількість фальшивок, які вилучили, скоротилася в 2022-му втричі. У Нацбанку впевнені, що значно знизилася кількість підробок. Проте цілком імовірно, що українці в період активних військових дій менше зверталися до Нацбанку та поліції зі скаргами на фальшивки. Крім того, збільшився відсоток безготівкових розрахунків.

“У банки фальшивки дуже рідко подають. За останні три роки мені траплялися тричі фальшиві долари. З гривнями ситуація ще краща. Підробки в магазинах, закладах громадського харчування, транспорті збувають. Сучасні термінали фальшивки не приймуть, це однозначно. Можливо, є якісь старі термінали, але точно не нашого банку, і я про такі не чула”, – розповідає OBOZREVATEL директорка відділу одного з держбанків у Дніпрі Олена.

Експертка пояснює: якщо банк має сумніви, чи справжні гривні вони отримали від клієнта, гроші вирушають на безкоштовну експертизу в НБУ. Але якщо виявиться, що купюра фальшива, її вилучать без відшкодування збитків. Левова частка фальшивок – низької якості. Їх можна розпізнати навіть на дотик. Справді якісних підробок мало, проте однозначно визначити справжність таких купюр може лише спеціальна експертиза.

Як працюють фальшивомонетники

“Платиш 20% номіналу на гаманець – отримуєш уже завтра свої гроші”, – розповідає OBOZREVATEL адміністратор одного з каналів у Telegram, який розповсюджує фальшивки. Продавець обіцяє, що такі фальшивки не розпізнають навіть термінали. При цьому є конкретний список терміналів, які приймають фальшивки. Знайти продавця фальшивки у мережі можна за лічені хвилини.

Ланцюжок поширення підроблених грошей складається щонайменше з чотирьох елементів: одні люди займаються виготовленням, інші – рекламують і розповсюджують їх серед охочих купити підробки. Найчастіше за допомогою пошти. Треті – отримують посилки та ховають їх у полях, на дитячих майданчиках тощо (“скарбмени”). А замикають ланцюжок ті, хто купує ці фальшивки, знаходить у зазначених місцях і далі збуває їх у магазинах, кафе, громадському транспорті.

Така система дозволяє реальним фальшивомонетникам уникнути покарання. Вони не спілкуються з покупцями, самі не розповсюджують “купюр”. А ось ті українці, які купують і збувають фальшивки, перебувають у найвразливішому становищі. За поширення їм загрожує до семи років ув’язнення.

Продавці рекламують фальшивки у соцмережах, створюють спеціальні канали, пропонують свою продукцію у Даркнеті. Як підтвердження: показують процес виготовлення фальшивки. За 1 тис. грн можна купити 4 тис. фальшивих гривень.

Точну кількість фальшивих купюр визначити неможливо. Національний банк може звітувати лише про гроші, які потрапили до них на перевірку або про які їм стало відомо від правоохоронців, банків. Щоб не стати жертвою фальшивомонетників, кожному українцеві варто вивчити хоча б основні захисні елементи купюр, відмовитися від використання готівки великого номіналу в громадському транспорті, магазинах, де на касах немає детектора валют.