Відчуватимуть постійну бlль і муки до кінця своїх днів: Всі окуnантu, які були на 3АЕС, попали в реaніmацію із ознаками сuльнoї променевої хвороби

Міноборони РФ факт опромінення не визнає, стверджуючи, що в окупантів спостерігалися ознаки сильного отруєння.Російських військових, які перебували на території Запорізької атомної станції, доправили до реанімації із симптомами променевої хвороби.Про це розповів парамедик Богдан Бондаренко, який перебуває на передовій. tsn.ua

“Як написало міністерство оборони РФ, “російські військові, які виконували завдання у Запорізькій області, були доставлені до військового шпиталю. У військових спостерігалися ознаки сильного отруєння, обстеження виявило наявність органічної отрути штучного походження”. Наразі російські військові з атомної станції перебувають у реанімації, їх досліджують фахівці Головного науково-дослідного випробувального інституту військової медицини міноборони Росії”, – зазначив Бондаренко.

За його словами, симптоми, про які пишуть ЗМІ, можуть свідчити і про променеву хворобу.“Росіяни, звісно, говорять про хімічне отруєння, але привезли поранених з атомної станції. Не кажучи взагалі про рівень довіри до російської інформації. Це щодо ботолуксину”, – каже парамедик.
Також Бондаренко нагадав, що приблизно в цей час РФ обстріляла ЗАЕС. Український “Енергоатом” заявив про можливий витік радіації зі станції. У той же час фахівці“Росатому” вивели зі станції в екстреному порядку своїх співробітників. А інспекторам МАГАТЕ окупанти відмовили у доступі на станцію.

Український захисник звернув увагу, що подібні дії спостерігалися у перший місяць після Чорнобильської катастрофи. Тоді керівництво СРСР відчайдушно приховувало та спотворювало правду, що призвело до катастрофічних наслідків як для здоров’я та життя мільйонів людей, так і для самої радянської влади.“Зараз, поки не пізно, потрібно зробити все можливе, щоб отримати правдиву картину ситуації на станції. Треба негайно демілітаризувати станцію та віддати її під контроль ООН, МАГАТЕ чи іншої незалежної структури. Це питання виживання. Свідомий рівня можливостей міжнародних організацій, точніше їх рівня безпорадності, але іншого поки немає”, – підсумував Бондаренко.