Відкинули ворога на 30 км – Кім приголомшив, масштабний прорив! Великий злам, вдалося!

Голова Миколаївської ОДА Віталій Кім висловив в інтерв’ю Українській Правді думку, що Росія – це країна-терорист.

Якщо брати послідовність їхніх дій за кілька днів: був ТРЦ у Кременчуку, потім п’ятиповерхова будівля в дуже спальному районі, це один із таких густонаселених старими хрущовками район, там нічого не може бути. А потім ракета прилетіла до торговельного центру в Одесі, біля злітної смуги. Це вони стріляють по місцях масового скупчення людей. Я вважаю це тероризмом.

Він зазначив, що наразі лінія фронту від міста на різній відстані, але приблизно 30 кілометрів, що майже вже не дозволяє працювати ворожій артилерії. korupciya.com

Кім, відповідаючи на запитання, чи Миколаїв наразі є пріоритетом ворога, зазначив, що ні.

Ні, я вважаю, що Миколаїв – таке ж саме місто, як і всі інші, але, з точки зору російської стратегії, це одна з точок, які вони б не проти взяти чи перейти.

Тому, якщо б у них була можливість нападати на Одесу, вони б туди нападали. Зараз Миколаїв – прифронтове місто. Таким містом міг бути Херсон, міг бути Миколаїв, могла бути Одеса, будь-яке інше місто.

Ми не бачимо зараз скупчення військ і підготовки нападу ворога на миколаївському напрямку, тому що в них сконцентровані сили на сході нашої країни. Але щодо дій окупантів логікою не можна користуватися.

Їм потрібно, щоб ми жили гірше, ніж вони, для того, щоб електорат Путіна не казав: “Дивіться, в українців вийшло жити гарно, процвітати після революції. Давайте і в нас!”. Тобто їхня ціль – знищення економіки України та підняття свого рейтингу.

Тому казати, що їм потрібен Миколаїв – ні. У нас не так багато того, що можна вивозити й красти. Унітази не самі нові. Тому не вважаю, що вони мають Миколаїв як стратегічну точку. Вони можуть його обійти й іти в сторону Одеси.

Головною проблемою він вважає далекобійну високоточну артилерію, ракетні війська, які нам потрібні для того, щоб відбити окупантів подалі з нашої області й звільнити всю територію України.

Але перше завдання – це звільнити людей, які на Херсонщині зараз нас дуже чекають. А вода питна – ми підвозимо, також є технічна.

Якщо порівнювати, умовно, з мирним Києвом, то це проблема. А якщо порівнювати з Сєвєродонецьком, Маріуполем чи Херсоном, то це зовсім не проблема.

Голова Миколаївської ОДА Віталій Кім також прокоментував ситуацію на Херсонщині. На превеликий жаль, на думку очільника Миколаївщини, час грає проти нас.

Багато людей, які чекали, зараз виїжджають через Крим, через Росію. Вони повертаються в Україну через велике коло, тому що окупанти не пропускають через лінію зіткнень.

Частина людей навпаки стала ще агресивніша і вступає до партизанського руху, який там, на Херсонщині, зараз дуже активно й розвивається, і дійсно допомагає нашим ЗСУ.

Деякі люди чекають і вже зляться, чому ми так довго йдемо. Є об’єктивні та суб’єктивні причини, чому ми це робимо. Не ми, а ЗСУ.

Настрої там дуже різні, але ніхто не любить росіян.

Емоції закінчилися, треба працювати.

Так Віталій Кім пояснив, чому зараз не записує колись такі популярні та улюблені для всіх українців відеозвернення.

Тут є тонка межа на зараз, саме сьогодні у нас були жертви. І якщо казати про дії росіян, в них дуже багато безглуздого, багато куди зайшли, розуміємо ситуацію в них щодо морального стану військових, щодо людей, які виконують накази, деякі хочуть мародерити та по своїй соціальній сходинці йти, що нічого кращого, ніж асфальт, вони не бачили в своєму житті. Важко мені сьогодні про це говорити, це є і настрій, це є і розуміння.

Глузувати не дуже тяжко з росіян, тому що вони дають для цього приводи. Але що стосується звернення якогось до українців… ну, давайте так: я розумію, що ми пройшли стан, коли “все пропало”, потім стан “ми всім надавали, всіх перемогли”. Зараз стан, що треба працювати тяжко, важко, довго заради нашої перемоги щодня.

Емоції закінчилися, треба працювати.

Зараз саме такий стан, коли всі сили кидаємо на те, щоб крок за кроком наближатися до нашої перемоги. Це тяжка робота, це не з наскоку, як раніше, можливо було 20–30 кілометрів звільнити.

Це вже позиційна війна і військова ситуація склалася в більш спокійному руслі: треба працювати на благо нашої держави і заради нашої перемоги.