“Війна має закінчитися у Стамбулі”: що потрібно Ердогану як посереднику між Україною та РФ
Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган розраховує, що його країна зможе відіграти вирішальну роль у війні Росії проти України. Турецький лідер наполегливо пропонує свої послуги посередника між Києвом та Москвою, розраховуючи, що це значно зміцнить його позиції на міжнародній арені та популярність усередині країни.
Про це йдеться у матеріалі РБК-Україна”Між усіх вогнів. Як Туреччина намагається примирити Росію з Україною”.
Роль Туреччини
Початок повномасштабної війни дав Анкарі та особисто Ердогану можливість закріпити за країною роль не лише регіонального лідера, а й глобального миротворця.
“Реалізувати це завдання Туреччина активно намагалася у перші кілька тижнів війни, кульмінацією стали стамбульські переговори української та російської делегацій наприкінці березня. Але тоді вони ні до чого, по суті, не привели”, – йдеться у матеріалі.
Переломним моментом для Туреччини стали факти російських звірств у Бучі, що розкрилися, – після цього шанси на якісь серйозні дипломатичні прориви зменшилися радикально.
При цьому на дипломатичні зусилля Ердогана це не вплинуло. Анкара перейшла до тактики “малих кроків”, допомагаючи вирішувати прикладні питання.
Як приклад наводиться успішне посередництво в угоді з експорту українського зерна, яке допомогло запобігти продовольчій кризі, що насувалася.
“Ердоган дуже любить всю цю дипломатичну атмосферу: всі до нього приїжджають, увага преси з усього світу, він у центрі подій. Турки вважають так: якщо ця війна закінчиться, то вона має закінчитися у Стамбулі, підписанням умовного “стамбульського світу”, який так і увійде до підручників історії”, – розповів поінформований співрозмовник РБК-Україна.
Мотивація Туреччини
Співрозмовник РБК-Україна зазначив, що позицію Туреччини важливо розглядати не як проросійську чи проукраїнську, а як протурецьку.
Внутрішньополітична мотивація Анкари – президентські та парламентські вибори влітку 2023 року, за підсумками яких Ердоган та його партія ризикують втратити владу через серйозні економічні проблеми. Звернути увагу на зовнішньополітичні успіхи – абсолютно логічний хід.
У світлі ж війни РФ проти України важливіше те, щоб країна-агресор у принципі залишала для себе якісь опції, крім ультиматумів та ядерного шантажу – інакше жодне турецьке посередництво не допоможе.