“Війна не закінчиться”: Залужний попередив про вирішальний удар, який готує Росія

Вихід України на кордони 1991 року не гарантує завершення війни, адже стратегія виснаження – спрямована на дестабілізацію країни, вказав Залужний.

Військові операції й надалі залишаються важливим інструментом для досягнення політичних цілей, але вони вже не є вирішальною чи фінальною стадією. Дії росіян спрямовані на створення внутрішньої напруги в Україні, виснаження нашого людського ресурсу та завдання значних фінансових витрат. Про це заявив посол України у Великій Британії, ексголовком ЗСУ Валерій Залужний в колонці для LIGA.net.

“Це означає, що, наприклад, якщо Росія повністю окупує Донецьку або інші області, війна триватиме як на політичному, так і економічному фронті, оскільки політична мета не буде досягнута”, – вказав він.

Залужний наголошує, що навіть у разі виходу Збройних сил України на кордони 1991 року війна не обов’язково завершиться, адже за наявності ресурсів і готовності російське суспільство та економіка можуть дозволити РФ продовжувати агресію. Водночас стабільна українська економіка та ефективна внутрішня й зовнішня політика здатні змінювати ситуацію на фронті, впливаючи на можливості й настрої Росії.

За його словами, стратегія виснаження має на меті створення умов для вирішального удару, який може зламати країну одночасно в економічній та політичній площинах. Супротивник намагається виснажити Україну через бойові дії, змусивши нас витрачати ресурси та зазнавати втрат. В умовах такої стратегії більш доцільною стає боротьба не за конкретні територіальні ділянки, а за ключові символічні об’єкти, перетворення яких на укріплені точки лише підіграє задумам ворога.

“Мабуть, останнє, що потрібно додати про стратегію виснаження. Справді, у рамках такої стратегії всі операції характеризуються тим, що мають обмежену мету. Війна не є вирішальним ударом, а є боротьбою за позиції на військовому, політичному й економічному фронтах, з яких, зрештою, можна було б завдати цього удару. У стратегії виснаження є свій вирішальний удар. І якщо для противника – це доведення країни до розпаду через військові дії, політичну й економічну ситуацію, що ж тоді є рішучим ударом у цій ситуації? Якщо згадати історію, то відповідь очевидна. Це громадянська війна”, – вказав він.

Залужний наголосив, що громадянська війна фактично є тим вирішальним ударом, до якого Росія послідовно прагне, застосовуючи стратегію виснаження. Він зауважив, що за відсутності узгодженого бачення нової системи безпеки навіть на рівні Європи така війна може виникнути не лише як наслідок досягнення політичних цілей, але й, парадоксально, в результаті “справедливого миру”, який без гарантій безпеки та дієвих фінансових механізмів лише переведе протистояння з Росією в нову фазу – внутрішнього конфлікту.

За його словами, саме майбутні ризики та виклики доводять, що чітке визначення політичної мети є не тільки завданням для армії, а й установкою для політичної підготовки до війни, яка охоплює економічні, внутрішні та зовнішньополітичні аспекти. Аналіз розвитку війни має сформувати спільну мету, що поєднає військовий, політичний та економічний вимір.