Військовий залишив квіти на вокзалі, бо думав, що дівчина його покинула: чим закінчилась історія, яка зачепила українців

Військовий зустрічав дівчину на вокзалі у Краматорську із букетом квітів.

Перон вокзалу у Краматорську, середа 14 лютого – День закоханих. Фотографи зафіксували військового з букетом у руках, а потім ті самі квіти вже побачили покинутими на пероні під дощем. Фото цього букету облетіло всю країну, у Мережі користувачі до останнього сподівалися, що ця історія закінчиться щасливо.

Про неймовірну історію кохання на війні в ексклюзиві TSN.ua. розповіла Вікторія Гнатюк.

День всіх закоханих. Військовий із букетом троянд у пікселі стояв і чекав на кохану на вокзалі у Краматорську. Фото бійця зробили українські фотографи Костянтин та Влада Ліберови, але згодом вони знову побачили ті самі квіти – покинуті на пероні під дощем. Цей кадр розхвилював усіх користувачів, як і Артур, той самий військовий, українці подумали, що дівчина покинула хлопця.

Однак журналісти “Громадського” розшукали військового, аби дізнатися про нього більше, та розпитати, чим закінчилася ця історія кохання, яка так розхвилювала українців.

Артуру 25 років, на фронті він вже п’ять років. Воює на Донеччині, зокрема, боронив Мар’їнку, Водяне, Новгородське. Саме Артур напередодні Дня закоханих запропонував дівчині приїхати до Краматорська. Ірина, та сама дівчина, погодилася на таку пропозицію одразу і розповіла, як так сталося, що квіти, які адресувалися їй – залишилися мокнути на пероні.

“Я йому відповіла, що до нього, хоч на край світу. Та сталося так, що Артур втратив свій телефон на позиції. Ми домовлялися зустрітися на вокзалі, тому я вийшла з потяга і одразу туди побігла, навіть не озиралася. Тим часом Артур чекав на мене на пероні”, – каже кохана Артура.

Причина банальна – закохані розминулися у натовпі, втім, Артур встиг подумати, що Ірина так і не приїхала.

“Хотів комусь передарувати квіти, але дивлюся, всі вже розійшлися. То й залишив букет на пероні, думав, зроблю людям красивий кадр. А вийшло, що пів країни мене почало жаліти”, – каже Артур.

В історію кохання втрутився командир хлопця. Саме він наполіг, аби Артур повернувся на вокзал, розповідає дівчина.

“Він сказав, що якщо я пообіцяла, то значить точно приїхала. Тому десь за 20 хвилин ми таки зустрілися. Артур постояв біля машини і пішов на пошуки. Я була дуже щаслива. На залишені квіти байдуже, головне, що він мене дочекався і ми змогли провести кілька днів разом”, – каже Ірина.

Самій Ірині – 20 і разом із Артуром вони вже рік. Познайомилися у чат-боті для знайомств: хлопець написав першим і вже з часом між ними зав’язалися стосунки.

“Разом ми уже майже рік. За цей час бачилися лише 13 днів, бо зустрічі можливі хіба під час коротких відпусток хлопця від служби. Звісно, хотілося б бути разом частіше, утім розумію, що по-іншому ніяк: Артур відданий Україні та своїй справі”, – каже дівчина військового.