«Вона тільки розпочала життя в країні, про яку мріяла»: у Норвегії чоловік жорстоко вбив дружину-українку
У Норвегії, у місті Берген, в готелі Magic Hotel Solheimsviken, де проживають українські біженці, жорстоко вбили громадянку України — 30-річну Катерину Кожому. У злочині підозрюють її чоловіка Михайла, якого нині утримують у слідчому ізоляторі. Сестра загиблої зараз займається транспортуванням тіла з Норвегії в Україну та опікунством над 2-річним племінником. За інформацією місцевого видання nettavisen.no, спочатку поліції стало відомо про тяжкі травми українки, коли її відвезли до медичного закладу, та врятувати життя не вдалося
«Ми отримали повідомлення з лікарні „Хаукеланд“ про те, що жінка померла від отриманих травм через півтори години, як її привезли, — заявив на пресконференції прокурор поліції Аре Нюгорд Берг. — Вбивство сталося в готелі Magic Hotel Solheimsviken недалеко від центру Бергена. У готелі проживають біженці з України. Дитина жила з матір’ю в готелі, але невідомо, чи була вона з матір’ю під час вбивства. Жінку знайшли співробітники готелю».
Поліція неохоче відповідає на запитання про зброю або про те, як було вбито жінку. Чоловік, якого підозрюють у вбивстві, родом з Азербайджану, йому теж близько 30 років. І це коханий Каті, від якого вона народила сина.
«Фігурант не визнає кримінальної відповідальності у справі. Немає жодних доказів, які б вказували на те, що були інші виконавці, окрім заарештованого чоловіка. Тепер буде оцінюватися осудність обвинуваченого. Обвинуваченому обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою», — розповідають у поліції.
Як вдалось з’ясувати «ФАКТАМ», загибла Катерина Кожома родом з міста Тернівка на Дніпропетровщині. На її сторінці у соцмережі чи не з кожної світлини усміхається молода та вродлива жінка. Помітно, що Катя любила подорожувати, відпочивати за кордоном. У 2020 році вона залюбки публікувала фото, на яких вагітна й неймовірно щаслива. Останній свій допис жінка зробила 22 червня, виклавши відео, на якому приміряє улюблену коротку білу сукню й грайливо позує.
— У Катерини досить непросте життя: вона втратила маму, батька та вітчима. Буквально місяць за місяцем йшли з життя найдорожчі їй люди. І це ми ще студентами були. Залишилась лише сестра. Знаю, що Катя здобула вищу освіту у Дніпрі, вона керувала командою у сфері продажів у компанії robota.ua. Коли вони почали розширюватись, її запросили в Київ, де вже на той час проживала я. Не раз було так, що дівчина залишалась у мене на ночівлю, не скажу, що ми були найкращими подругами, але гарними знайомими — це точно, — розповіла «ФАКТАМ» приятелька та однокласниця вбитої Марія. — Знаю, що Катерина також працювала в українській ІТ-компанії «Ліга Закон», на керівній посаді. Це була дійсно ерудована та перспективна людина, за що її цінували. Я пишалась її успіхами, бо завжди пам’ятала, як вона настраждалася, втрачаючи рідних. Якось після відпочинку Катерина раптово вийшла заміж. Якщо не помиляюсь, то познайомились вони у Туреччині. Михайло — азербайджанець за національністю, але він мав посвідку на проживання в Україні. Зізнаюсь, що він мені відразу не сподобався.
— Чому? Як він ставився до дружини?
— Катя — звичайна сумлінна жінка. А він був дивним, в моєму оточенні чоловіки себе так точно не поводять. Я не можу сказати, що це був булінг… Для прикладу, однокласниця прагнула до вдосконалення, підвищення по роботі, а її чоловік казав натомість: «Я граю на гітарі. Я не можу працювати, в мене Катруся є». Хоча це й не зовсім історія про альфонса. Просто Михайло реально вірив у те, що він якийсь особливий. Був випадок, що я трішки образилась на Катю, бо вона повідомила, що вони з коханим розходяться. Хотіла її підтримати, а вона не приїхала та вирушила до аеропорту за чоловіком, бо він сказав, що поїде назавжди. Потім ми все ж продовжили спілкування, проте це «тримання на повідку» дуже закарбувалось у пам’яті. Бо нормальні чоловіки так з жінками не вчиняють.
Восени 2020 року Катя народила сина. Коли почалась повномасштабна війна, вона залишалася в Києві, я на той час була в Ірпені, й зрозуміло, що було не до спілкування. Вже потім наші спільні знайомі казали, що у пари все було добре й Катя виглядала щасливою. У січні 2023 року, коли відбувались масові вимкнення світла, знайома з сином виїхала до Норвегії. Ходили чутки, що це вона хотіла разом із тим втекти від чоловіка, через якого страждала. Але потім Михайло якось опинився поруч з нею. Й жінка вже у чужій країні зверталась до поліції, але там вона надто лояльна й Михайлу дозволили бачити сина.
— Що вам відомо про обставини вбивства?
— У публікаціях ЗМІ Норвегії нічого про це немає. Ми лише знаємо, що чоловік наніс Катерині ножові поранення… Але поки що без кривавих подробиць. Служба передала сина вбитої жінці, яка за ним доглядає. Дитину навідує подруга Каті. З хлопчиком все добре.
Підозрюваний щонайменше чотири тижні буде під вартою. Зараз оформляємо всі документи, бо планується кремація тіла. Потім урну передадуть сестрі, та вже в Україні Катерину поховаємо. Приємно, що зараз всі знайомі та друзі загиблої відгукнулись і долучились допомагати. Телефонував її директор, який наразі на фронті. Компанія надала юриста, який у всьому супроводжує сестру Каті, яка має стати опікуном дитини. Ніхто не може повірити у це горе. Це дуже несправедливо.
Ще одна подруга загиблої українки Анна Ковалевська написала у коментарях, що лише тиждень тому спілкувалась з Катею:
«Я раділа її розповідям про адаптацію Андріанчика в садочку. Вона тільки-но розпочала життя в країні, про яку мріяла… Ми всі надіємося, що правосуддя на довічне покарає вбивцю. Але головне, щоб її син був у надійних руках та легко (наскільки це можливо) пережив втрату мами. Невимовний біль…»