Події

Вилучати землю і нерухомість українців впродовж 10 років після війни: подробиці скандального законопроєкту ВР

Скандальний документ розкритикували навіть однопартійці авторів.

У соціальних мережах вибухнув скандал пов’язаний з законопроєктом №8225 про примусове вилучення, відчуження земельних ділянок, інших об’єктів нерухомого майна. Згідно з документом будь-яка земля або нерухомість можуть бути експропрійовані впродовж воєнного стану +10 років після.  tsn.ua

Планувалося, що документ цього тижня вже винесуть на голосування народних депутатів. Але через шквал критики у соціальних мережах, документ все ж зняли з розгляду.

Сайт ТСН.ua з’ясовував, що обурило українців та що думають з приводу законопроєкту фахівці.

Відверте рейдерство

Народний депутат Микола Княжицький, пише на своїй сторінці у соціальній мережі, що у нього склалося враження, ніби законопроєкт придумали рейдери, але хороші.

“Воно (законопроєкт) щонайменше антиконституційне. Адже експропріація допускається без попереднього відшкодування вартості лише під час воєнного стану. А тут з’являється ще “воєнний стан +10 років”, а відшкодування через місяць після рішення Кабінету міністрів України (КМУ) і за вартістю, на яку ніхто і вплинути не зможе крім самого КМУ. Вони (автори законопроєкту) прикривають це необхідністю відновлення інфраструктури. Але закон про примусовий викуп для інфраструктури є вже давно, і там виключно судова процедура. І власник не дізнається про втрату власності з газет – він бере участь у судовій справі де може захистити власність або захистити право на справедливе відшкодування вартості своєї власності. А коли вони будуть під це забирати приватні санаторії у Карпатах, то ніхто не зможе навіть слова вставити”, – написав Микола Княжицький.

Запропонували вилучати землю незалежно від форми власності / © Associated Press

Ось декілька тез законопроєкту:

  • експропріація здійснюється без суду, на підставі рішення КМУ. Тобто в тіньовий спосіб, коли власник навіть не знає про наміри держави забрати;
  • вилучені об’єкти передаються державному підприємству яке може використовувати їх самостійно “для побудови об’єктів критичної інфраструктури” або (увага) продати іншим приватним особам для тих же цілей;
  • вилучення здійснюється за оцінковою вартістю, яку проводить сам Кабмін. Тобто якщо у когось виникне необхідність швидко продати якийсь непотріб і вийти в кеш, він може домовитись з КМУ і продає його державі за дорого. А якщо хтось захоче навпаки, рейдернути хороший, але не за дорого, то домовляється з КМУ і викупає за дешево;
  • якщо власник не буде згоден і подає до суду, то суду прямо забороняють зупиняти дію такого рішення КМУ у забезпечення позову.

Хто автори законопроєкту

Цікаво, що законопроєкт 8225 був підготовлений ще у листопаді минулого року.

Його автори депутати Верховної ради України Денис Герман, голова підкомітету з питань сучасних інформаційних технологій та інновацій у бюджетному процесі комітету ВРУ з питань бюджету та Микола Кириченко, член комітету ВРУ з питань аграрної та земельної політики. Обоє – представники партії “Слуга народу”.

Відомо, що проти ухвалення цього законопроєкту була навіть створена петиція на сайті президента, але вона не набрала необхідну кількість голосів.

Загроза втратити майно та землю налякала власників / © УНІАН

Поспілкуватися з авторами скандального законопроєкту не вдалося. Та документ розкритикували навіть однопартійці “слуг”.

Що кажуть однопартійці

Народний депутат Ігор Фріс, голова підкомітету з питань діяльності органів юстиції, органів виконання покарань та пробації комітету ВРУ з питань правової політики, запевнив сайт ТСН.ua, що скандальний законопроєкт наразі зняли з порядку денного парламенту.

“Цей документ не тільки не вкладається в загальне розуміння права власності, а ще й порушує деякі норми Конституції щодо забезпечення й гарантії на право власності. Також отримано негативний висновок комітету з антикорупційної політики – законопроєкт не відповідає антикорупційному законодавству та містить корупційні ризики в частині незрозумілих прав, які отримує Кабінет міністрів. Особливо в частині того, що вилучення земельних ділянок та нерухомого майна може застосовуватися до будь-яких фізичних та юридичних осіб з метою залучення вказаного майна для розміщення об’єктів критичної інфраструктури на розсуд Кабміну”, – розповідає сайту ТСН.ua Ігор Фріс.

Він додає, найбільш неприйнятне та ключове у законопроєкті те, що він розповсюджує свою дію не лише на час воєнного стану, а й після нього.

“На сьогодні закон про правовий режим воєнного стану чітко визначає правовий механізм та процедуру, відповідає Конституції у частині безспірного, повноцінного та об’ємного відшкодування вартості об’єктів, якщо вони вилучаються для потреб Сил оборони. А по скандальному законопроєкту – все відбувається після вилучення, заднім числом, без суду, без можливості апелювати до вартості, без можливості апелювання про право власності. Тобто – це якась анархія. Мені незрозуміло, як взагалі такий документ з’явився. Сподіваюсь, що найближчим часом ми побачимося з колегами і я, як мінімум, запитаю у Дениса Германа – чому і хто його підштовхнув на таке офіційне рейдерство”, – обіцяє сайту ТСН.ua Ігор Фріс.

Відлякуємо потенційних інвесторів

Депутат додає, що таких анархічних законів просто не має бути. Особливо, коли депутати зараз готують правову базу для відшкодування збитків завданих російською агресією щодо інвестицій та відновлення України.

“Хто за таких умов захоче приходити до України і інвестувати кошти на відбудову, якщо завтра хтось придумає, що на місці цього об’єкта має стояти якийсь інфраструктурний об’єкт або буде збудована лінія електропередачі? І те, що ти будеш створювати, вкладати значні кошти у тебе просто заберуть, причому заберуть та проведуть оцінку заднім числом і потім ти ще будеш роками ходити судитися, доводячи, що все це зроблено незаконно. Тобто – це повна анархія і це абсолютно неприпустимо. Можна було б уявити, що б це стосувалося якихось окремих державних підприємств або земель держаної власності, які перебувають в постійному користуванні, то б була одна справа, але ж законопроєкт стосується усіх фізичних та юридичних осіб незалежно від правового статусу, незалежно від організаційно-правового статусу, форми власності. Тому ті, хто вирішив, що це буде схвально прийнято суспільством та депутатами, – сильно помилилися”, – пояснює сайту ТСН.ua Ігор Фріс.