Вже завтра – Поливаний понеділок 2026: традиції та значення свята

13 квітня українці відзначають одне з найколоритніших свят весняного циклу – Поливаний понеділок. Це день, коли після святкової недільної тиші вулиці міст та сіл оживають від сміху, жартів та, звісно, води.

Свято, що настає одразу після Воскресіння Христового, поєднує у собі глибокий духовний зміст та давні народні забави, які передаються з покоління в покоління. Про це детальніше – розповів сайт “Українські традиції“.

Що означає Поливаний понеділок?

Поливаний понеділок, який також називають Світлим або Волочильним, має надзвичайно глибоке коріння. У давнину наші предки вірили, що вода у цей день набуває магічної сили. Вона вважалася символом весняного очищення, пробудження природи та енергії. Обливання водою символізувало змивання хвороб та лиха, що накопичилися за зиму, і підготовку до нового етапу життя.

З приходом християнства цей звичай став символом духовного очищення та радості від Воскресіння Христа. Вода в цей день нагадує про Таїнство Хрещення та чистоту помислів вірян. Ба більше, вважалося, що земля, окроплена водою у цей день, дасть щедрий урожай, а люди, яких облили, будуть здоровими та енергійними весь наступний рік.

До речі, в 24 Каналу священник УГКЦ розповів, чи має традиція святкування Поливаного понеділка церковне коріння.

Які традиції Поливального понеділка в Україні?

Найголовніша традиція Поливального понеділка відома кожному. У цей день хлопці з самого ранку починали бігати за дівчатами, щоб облити їх водою. Раніше це був важливий ритуал залицяння. Так, якщо дівчину облили, це означало, що вона подобається хлопцям і скоро може вийти заміж. Дівчата ж не мали ображатися, а навпаки – дякували своїм “кривдникам”, даруючи їм найкращі писанки чи крашанки. Це був своєрідний викуп за те, що їм “подарували” здоров’я та красу.

У багатьох регіонах України цей понеділок називали Волочильним, бо існував звичай ходити в гості до родичів, сусідів та хрещених батьків. Тоді наші пращури обмінювалися великодніми частуваннями та обов’язково несли з собою паски та яйця.

У сучасному світі ця традиція дещо трансформувалася, особливо у великих містах. Зокрема, у Львові, де на центральних площах влаштовують організовані водні битви.