Я навмисне вигнала з ювілею свого онука. А зовиця так образилася, що взяла та й намовила сина проти мене! Не думала, що ось так відсвяткую свої 60 років. Замість сліз щастя я плакала від горя та образи. Думаєте, що я така погана бабуся? Бачили б ви, що за шоу влаштував онук Михайло. Ось це золоте “виховання” далося в ознаки та вилізло боком!
Я навмисне вигнала з ювілею свого онука. А зовиця так образилася, що взяла та й намовила сина проти мене! Не думала, що ось так відсвяткую свої 60 років. Замість сліз щастя я плакала від горя та образи.
У мене є син Сашко – єдина дитина. Живемо в одному районі, молодята спеціально поруч квартиру обирали, аби було близько. Після весілля невістка Катя одразу завагітніла, тому все робили поспіхом. Взяли кредит, свати допомогли, я дала 10 тисяч доларів.
Працюю поки на пекарні, зарплата невеличка, тому живу скромно. А ще як народився онук Михасик, то часто приводили малюка до мене няньчитися. Бо невістка лиш рік в декреті просиділа, а потім вийшла на роботу – треба ж кредит за квартиру віддавати.
І я вдень його брала додому, бо потім виходила на нічні зміни. Або ж навпаки – після роботи кулею летіла, аби Михася забрати.
Не скажу, що Михасик поганий чи невихований онук. Просто дуже непосидючий та активний. Постійно бігає, галасує. І видно, що невістка йому все дозволяє:
– Михась! Не можна м’ячем гратися вдома!
– Можна, мені мама дозволяє!
Взяв та й на зло кинув м’яча в стінку та розбив скло в серванті. Невістка лиш посміялася “ну це дитина”. За скло до речі, я сама потім платила.
Мій кіт вже боїться так малого, що ховається у шафу чи під диван.
Просила сина аби він трохи малого вгомонив або ж на якісь гуртки віддав.
– Мамо, нема на то грошей. Та і він дитина, хоче гратися.
17 вересня було Віри, Надії та любові. А я ж Віра, тому запросила гостей додому на іменини. Покликала сестру з чоловіком з села, сусіди прийшли та звісно, син з невісткою. Я цілий день готувалася до свята, прибирала, спекла сама тортик та салати нарізала.
Попросила Катерину на годину раніше прийти, аби допомогла на стіл накрити. І от картина – заходжу на кухню, а Михась пальчиком тицяє в торт.
– Боже, дитино, що ти робиш!
– Малюнок!
– Ну як я це гостям маю подати до столу
– А ми на це місце свічки поставимо. Ніхто не побачить, – запевняла невістка.
Дитина весь вечір кричала, заважала гостям тост виголосити. А вже під кінець заліз Михасик під стіл та щипав всіх за ноги. Невістка тільки сміялася та на відео знімала – буде що потім згадати то ж дитина веселиться, гостям настрій підіймає.
І от тиждень тому у мене був ювілей 60 років. Ми виконали план, директор дав велику премію і я вирішила, що святкуватиму ювілей в кафе у нас на районі. Місце тихе спокійне, там смачно готують і ще є музиканти коломийки співають.
Але я наголосила Сашкові, аби приходив тільки з жінкою. Бо ніхто з родичів дітей не планує брати, тим паче, на вулиці нема дитячого майданчика та качель.
І що ви думаєте? Звісно, син проігнорував моє прохання. Михась бігав по залі, кричав, зачіпався до гостей. А коли виносили салати – то він навмисне поставив підніжку офіціантові та розбив декілька тарілок.
– Сину, що це за неподобство? Ану забери Михайла додому негайно, він зараз все кафе переверне догори ногами!
– Мамо, але ж дитина грається.
– Через твою дитину я тепер маю штраф платити
– То тобі якась тарілка в кафе важливіша, ніж онук?
Сашко образився, взяв Михайла та Катю і поїхали геть. Ще й при гостях накричав і забрав подаровані квіти. А я весь вечір собі місця не знаходила, сестра старалася заспокоїти
– Ти не винна. То невістка геть не займається вихованням дитини!
А мені так боляче було. Не хочу, аби син з невісткою думали, що я погана бабуся. Я люблю Михайлика, але вже не сила терпіти його витівки. Чому Саша та Катя не займають вихованням дитини?!
Daryna