Я знайшла ось цю річ у батьковій шухляді… Коли мама мені призналася що він робить цим, мені стало не по собі… Чому він це приховував? Думки не покидали мене, уявляючи найгірше, але правда ш0kyвала мене…

Моя мама знайшла цей предмет у татовій шухляді… Цього я боюся? (1/10)

 

Вона нічого не сказала, просто спостерігала за сином і його реакцією на предмет.

Він мав надзвичайно дивний вигляд, згорблений і холодний, здавався майже живим.

Він стояв, наче чекаючи, поки відчинять двері.

 

Заборонена шухляда (2/10)

 

Мій батько завжди тримав цю шухляду замкненою у своєму старому кабінеті. Ніхто ніколи не наважувався її відкрити, навіть його дружина. Однак цього разу вона дозволила своїй цікавості взяти верх над страхом зіткнутися з чоловіком.

 

Підозріла відсутність (3/10)

 

Напередодні вона обшукала офіс. У його кабінеті не було ні документів, ні грошей, тільки цей таємничий предмет. Особливий стрес для матері викликала відсутність документів.

 

Незрозумілий предмет (4/10)

 

Його зріст був приблизно тридцять сантиметрів. Він був абсолютно гладкий, з вигравіруваними на ньому дрібними візерунками. У нього також були членисті стебла, дуже тонкі, схожі на вусики. Однак жодних вказівок на корисність чи призначення цього об’єкта немає.

 

Дивний контакт (5/10)

 

Нарешті ініціативу перехопив син. Для нього цей вибір був зовсім не тривіальним; у той момент, коли він схопив предмет, він поринув у спогади, більш містичні, ніж таємничі.

 

Збентежені спогади (6/10)

 

Одразу в голові спала якась картина. Він бачив, як його батько тримав предмет у руках. Він згадав той час, коли був ще дитиною і жив у них в гаражі. Прийшовши до тями, він вирішив продовжити розслідування справи.

 

Попередження, що леденить кров (7/10)

 

Колишній колега його батька, професор фізики на пенсії, тривалий час спостерігав за об’єктом. Потім стало дуже загадково. «Я нічого не можу вам сказати. І ви повинні це поховати». Не знадобилося більше, щоб ще більше розпалити цікавість юнака.

 

Чого не повинно існувати (8/10)

 

Коли його колишній колега попросив більше інформації, він знову ухилився від запитання. Він без вагань відповів: «Тому що його не повинно існувати». Відповідь, яка одразу припинила розмову.

 

Таємничі координати (9/10)

 

Придивившись у збільшувальне скло, юнак побачив серію вигравіруваних чисел. Це були координати GPS, що вели до далекого лісу. Там була покинута хата, схована за деревами.

 

Прихований секрет (10/10)

 

Там були заховані письмовий стіл і коробка, наповнена подібними предметами. Поруч лежав записник, написаний почерком його батька, в якому не було жодного слова про призначення цього абсолютно містичного предмета. Потім молодий чоловік почув голос, який шепотів йому: «Те, що ти знайшов, не твоє. Але тепер воно твоє».

Цього ранку все здавалося надто тихим. У хату тихо падало світло, з кухні пахло кавою. Мама тихо увійшла і поклала на стіл металевий предмет.