Як ЗСУ готувались до повномасштабного вторгнення: військовий розповів правду про перші хвилини

Дмитро Бублик розповів про страх віддати не той наказ та відсутність зв’язку.

До 24 лютого військові на Луганщині вже зайняли бойові позиції в траншеях. Їх підготовлювали до того, що за певною командою чи під час обстрілу кожен вже мав знати, де буде перебувати, що потрібно займати оборону.

Про це Герой України зі Львова, майстер-сержант мотопіхотного батальйону 24-ї ОМБр імені короля Данила Дмитро Бублик розповів в інтерв’ю кореспондентці ТСН Наталі Нагорній.

“24 лютого ми були в окопах. Тоді прилетів перший штурмовик, і ми не знали чий. Думали, що це наша авіація прилетіла. Але це була не наша, вона зі сторони Стаханова, десь звідти прилетіла”, — каже Дмитро Бублик.

Трохи пізніше, за словами військового, проводилися штурмові дії на околиці Попасної.

“Зі своїми людьми ми займали оборону, щоб противник не зайшов з Первомайська. По перехопленню бойовики противника сказали, що ми вже “в республике”, — розповів Дмитро Бублик.

Військовий каже, що тоді стало страшно у першу чергу за людей.

“І стало страшно через те, чи я впораюся з тим. Я боявся, що я не зможу адекватно вирішити якусь проблему або віддати якийсь чіткий наказ. І це було дуже страшно, але я того не показував”, — розповів Дмитро Бублик.

За його словами, військові дізнавалися про те, що відбувається по всій Україні від нових людей, які приходили. Зв’язок був, але дуже слабкий.

“Тоді зв’язок вже був не український. Пробували, коли переставали працювати глушилки противника, то там було пару секунд, пару хвилин, щоб подзвонити чи написати додому. Але в більшості випадків я забороняв користуватися телефонами. Бо був випадок, що прийшла нова людина, їй пояснили, що не можна користуватися телефоном. Користуйся, але десь у підвалі. У вечірній час він подзвонив додому чи йому хтось подзвонив. У той момент коли він забрав телефон від вуха, снайпер поцілив йому в щоку”, — розповів військовий.