З карти на карту – під забороною: НБУ роз’яснив, хто не зможе переказувати гроші та що за це буде

НБУ фіксує значне поширення небезпечної тенденції на фінансовому ринку – використання банківських рахунків громадян як «транзитних» для переказу та «відмивання» незаконних коштів.

Це десятки тисяч рахунків, які можуть використовуватися для маскування незаконної діяльності під звичайні операції фізосіб. Такі схеми наразі стають гострою проблемою на рівні держави через можливість ухилення від сплати податків під час війни, організацію фінансування інформкампаній та диверсій з боку рф, ведення незаконної господарської діяльності тощо.

НБУ вбачає вкрай необхідним найближчим часом вжити регуляторні заходи для унеможливлення протизаконних схем з картками, зокрема, в частині Р2Р переказів.

Про це явище та боротьбу з ним детально розповів заступник Голови НБУ Дмитро Олійник у колонці для Економічної правди.

Хто такі «дропи»?

Це люди, які за певну винагороду передають доступ до реквізитів своїх банківських рахунків стороннім особам. Через рахунки «дропів» переказують гроші, здобуті в результаті кіберзлочинів чи від торгівлі наркотиками, зброєю або інших незаконних операцій.

Це сотні Р2Р-переказів за короткий проміжок часу на суми, які не співпадають із заявленими доходами власника картки.

Хто погоджується бути «дропом»?

Представники соціально незахищених верств населення, пенсіонери, студенти. Вони передають свої реквізити свідомо або під впливом соціальної інженерії.

Свідомо чи ні, але така людина стає співучасником злочину та псує свою власну платіжну історію.

Як НБУ виявив проблему «дропів»?

Раніше НБУ посилив наглядові заходи, які сприяли зростанню податкових надходжень в держбюджет від ігорного бізнесу та викоріненню схеми так званого «міскодингу». Після цього «тіньовий ринок» почав активно «розкручувати» схему з дропами.

За даними учасників ринку, сума та кількість операцій миттєвих переказів (P2P) показує стійку тенденцію до зростання з вересня 2023 р. у всіх групах банків.

В минулому році обсяги переказів P2P з використанням карток зросли з 210 млрд у січні до 247 млрд у грудні. Це перевищує обсяги покупок і отримання готівки за допомогою платіжних карток.

Про яку кількість «дропів» йдеться?

Масштаби проблеми оцінити складно через імітацію звичайної поведінки фізособи.

Загалом йдеться про десятки тисяч рахунків. Наприклад, один із найбільших банків-емітентів виявив понад 12 тис. клієнтів-«дропів» лише за жовтень 2023-квітень 2024 р.

Як реагуватиме НБУ?

НБУ наразі допрацьовує проєкт рішення, який передбачає певні ліміти виключно на вихідні операції «з картки на картку». Рішення стосується виключно P2P-переказів.

Операції за реквізитами IBAN доступні без обмежень.

Обговорюється варіант лімітів – не більше 30 операцій і до 100 000 грн на місяць за одним рахунком. Остаточний варіант рішення буде ухвалено приблизно за місяць після ретельного обговорення.

Як це вплине на клієнтів банків?

НБУ дослідив операції клієнтів 7 найбільших транзакційних банків (понад 91% всіх емітованих карток) за 2 квартали 2024 р. й визначив, що обмеження в 30 операцій на місяць не відчують 98,44% клієнтів банків. Обмеження за сумою не вплине на 95% клієнтів.

Клієнти з офіційними доходами більше заявленої суми та потребами проводити більшу кількість операцій, можуть звернутись до свого банку та надати документальне підтвердження джерел походження коштів та обґрунтування операцій.

Чи вплинуть ліміти на діяльність волонтерів?

Нові норми не створюватимуть ніяких обмежень та ускладнень волонтерам, що дозволить їм продовжувати важливі спільні збори на підтримку ЗСУ. Кількість вхідних операцій «на картку» не змінюється.

Банки, які найчастіше використовують для проведення волонтерських зборів, на своєму рівні, застосовуючи ризико-орієнтований підхід, мають власні списки клієнтів-волонтерів або мають «білі» доходи та не обмежують такі рахунки.