З власної волі віддав державі скарб, якому понад 2 тисячі років: древні прикраси переселенець з Маріуполя знайшов на Тернопільщині

До Дня археолога в Національному музеї історії України відбулася презентація виставки «Врятовані скарби», на якій представлена, без перебільшення, величезна кількість древніх артефактів, знайдених на території нашої країни, зокрема в Криму. Це слов’янські, давньогрецькі, давньоримські, готські, кельтські пам’ятки. Більшість з них було вилучено СБУ, ДБР, Національною поліцією, Генеральною прокуратурою, Департаментом стратегічних розслідувань і передано музейникам на постійне або на так зване відповідальне зберігання (відповідальне — це коли артефакти на цей час є речовими доказами у кримінальних справах, розслідування по яких триває).

Але серед експонатів виставки є й два дуже цінні скарби, які громадяни принесли до Національного музею історії України з власної волі. Виставка відкривається для загального показу в середу, 16 серпня.  /fakty.ua

«Одна ця передана нам СБУ колекція перевищує кількість речей римської військової культури, які була до того у всіх разом взятих музеях України»

Геннадій Герасимчук (на фото у заголовку), який знайшов на Тернопільщині скарб предметів ІІ-ІІІ століть до нашої ери, до великої війни жив у Маріуполі. Російська навала змусила чоловіка стати переселенцем. Він перебрався в село Залісся Чортківського району Тернопільської області. При дослідженні з металошукачем місцевості біля цього села йому пощастило знайти скарб — древні сокиру та браслети, зроблені з міді та бронзи. Вони датуються ІІ-ІІІ століттями до нової ери. Тобто цим речам вже понад 2 тисячі років.

— Ця людина прекрасно розуміла, що може чимало заробити, продавши скарб на нелегальному ринку антикваріату, але вона з власної волі передала ці дуже цінні речі нашому музею, та сьогодні ми вперше демонструємо їх широкому загалу, — розповів «ФАКТАМ» на презентації виставки «Врятовані скарби» її куратор — археолог Максим Левада. — На виставці представлено ще один скарб, який нам передали добровільно. Йдеться про слов’янські прикраси VI-VII століть, знайдені біля річки Рось молодим подружжям Миколою Михалковим та Ганною Ставніс. Вони поїхали на берег Росі з металошукачем і знайшли скарб. Через день принесли ці речі до нас, детально розповіли, де їх знайшли. Ми разом з Інститутом археології НАН України терміново відправили туди експедицію (молоде подружжя поїхало разом з нею, щоб показати місце). Експедиція знайшла ще багато інших слов’янських предметів (зокрема, чимале намисто), яким вже мало не півтори тисячі років. Серед них не тільки жіночі, але й чоловічі прикраси. Певно, це скарб, через невідомі нам причини схований достатньо заможною родиною, але забрати його власникам не судилося.

Слов’янський скарб, знайдений на березі річки Рось (Фото автора)

Особливої уваги заслуговує частина з 1200 предметів давньоримської військової культури, вилучені на нелегальному ринку Службою безпеки України й передані музею. Зрозуміло, що всі ці 1200 римські речі на виставці показати проблематично: потрібно надто багато місця. Тому демонструються найцікавіші з них.

— Одна ця передана нам СБУ колекція перевищує кількість речей римської військової культури, які була до того у всіх разом взятих музеях України, — прокоментував Максим Левада. — А в нашому музеї таких предметів раніше взагалі не було. Цей приклад наочно демонструє, яка у нас багата археологічна спадщина та одночасно, як поки що слабо ми вміємо охороняти її від зазіхань тих, хто прагне перетворювати національне надбання на товар для антикварного ринку.

Серед давньоримських предметів на виставці також демонструються престижні й дорогі в античні часи апулійські вази.

— У VI столітті до нової ери в Італії, в регіоні Апулії, існував потужний центр з виробництва таких ваз, — зазначив Максим Левада. — Заможні люди купували їх не стільки для того, щоб використовувати в побуті, скільки для престижу — щоб підкреслити високий статус їхніх власників. Раніше в музеях України апулійських ваз взагалі не було

Максим Левада: «В археологів є тост: за тих, хто в полі (тобто за тих, хто в наукових експедиціях). Цього року смисл цього тосту інший: за тих археологів та музейників, які зараз на фронті захищають волю України (Фото автора)

«Кількість нелегальних археологічних знахідок, які проходять через українські аукціони антикваріату, в 5 разів більша за колекцію нашого музею»

Серед презентованих на виставці західнобалтійських предметів XI-XIII століть (їх знайшли в похованнях) виділяється шийна жіноча гривна, що складається з восьми плетених кілець і важить, певно, не менше кілограма. Як часто й довго жінки носили такі богатирські прикраси, науці не відомо. Але це не єдина масивна прикраса з цієї колекції: вражають розмірами й металеві підвіски, які жінки носили на голові біля скронь (чіпляли на головний убір або стрічку). В цій же вітрині показані гроші тих часів, які ходили в Київській Русі: гривни київського, чернігівського, волинського та новгородського типів.

Такі західнобалтійські гривни, що важили близько кілограма, жінки носили на шиї – заради краси (Фото автора)

Масивні підвіски, що їх носили на скронях жінки часів Київської Руси (Фото автора)

На виставці представлена багата колекція жіночих прикрас кримських готів VI-VII століть (в основному це пряжки та фібули великих розмірів). Ці речі також було вилучено з незаконного обігу правоохоронцями та передано до музею.

Жіночі фібули кримських готів (Фото автора)

— Я маю підстави казати, що так звані чорні археологи знищили в Криму майже всі поховання древніх готів (це при тому, що таких поховань там було тисячі), — заявив Максим Левада. – Такий висновок про розграбування готських пам’яток я роблю на підставі аналізу нелегального ринку. Мені відомо, що в Криму мародери вже не беруться навіть під замовлення добувати готські речі. Радять замовникам, щоб шукали ці древні предмети у вже наявних приватних колекціях.

Меч доби великого переселення народів – кінець VI перша половина V століть (Фото Національного музею історії України)

На превеликий жаль, масштаби незаконних розкопок дуже великі по всій території України: кількість нелегальних археологічних знахідок, які проходять через українські аукціони старожитностей, у 5 разів більша за колекцію нашого музею. Ми намагаємося боротися з нелегальним обігом старожитностей: цього року вже подали правоохоронцям майже 20 заяв про злочини, пов’язані з розкраданням предметів старовини.

— В археологів є тост: за тих, хто в полі (тобто за тих, хто в наукових експедиціях), — відзначив Максим Левада. — Цьогоріч сенс цього тосту інший: за тих археологів та музейників, які зараз на фронті захищають волю України. Заклятий ворог прагне знищити українську націю, відкрито заперечує наше право на існування. Він заявляє, що ми не маємо власної історії, тому краде або знищує її пам’ятки. Але, на жаль, є й внутрішній фронт — так звані чорні археологи (копачі). Тут слід сказати, що будь-які археологічні знахідки — це передусім носії інформації. Максимально інформацію можна отримати, якщо дослідити старовинні речі там, де вони пролежали століття або тисячоліття. Тому, коли навіть вдається вилучити на чорному ринку предмети старовини, то часто ми не знаємо, де конкретно вони були знайдені. Тобто з вини нелегальних копачів значна частина важливої наукової інформації про історію України губиться.