За якими фpазами мoжна впізнати людину pодом із СРСР. Пеpевірте чи вживаєте ці cлова

Ці фрази та висловлювання розповідають дуже багато про спосіб життя в Союзі.

Радянський Союз давно припинив своє існування в Україні, але багато відлунь життя і побуту тих років дійшли до сьогодення, наприклад, у вигляді деяких виразів і крилатих фраз.

Практично всі ці висловлювання народилися в СРСР через так званий «радянський спосіб життя», а багато з них досі залишилися в лексиконі багатьох людей.

Тим часом ці фрази та висловлювання розповідають дуже багато про спосіб життя в Союзі.

«Хто крайній?»

Ця фраза прийшла до нашого лексикону через погано організовану радянську торгівлю та тотальні черги. Черги в СРСР були завжди і скрізь – у магазинах, конторах, перукарнях, поліклініках і так далі.

Якщо хтось у СРСР бачив чергу, то було прийнято робити так – спершу голосно уточнити «Хто крайній?», закріпити за собою місце в черзі – повідомити на всі почуття «Я буду за вами!».

Іноді використовували і варіант «хто останній?», але рідше – ймовірно, багатьом (як, втім, i в наш час), не подобався «фатальний» зміст цього виразу. Загалом, канонічний радянський варіант – це саме «хто крайній?».

«Викинули»

Вираз, який абсолютно неможливо точно перекласти іноземцю – особливо далекому від російської та радянських реалій. Адже у певному контексті це слово стосується зовсім не викидання сміття, а появи на прилавках цінних та/або дефіцитних товарів.

Використовувалося відносно рідкісних на той час продуктів, таких як, наприклад, сирокопчена ковбаса або зелений горошок, так і для предметів побуту – люстр із пластмасовими висюльками, пилососів «Вихор» та інше.

У контексті розмови це звучало так: «Валю, біжи швидше в господарський, там пилососи викинули», або ж «Сергію, сходи у гастроном, там, кажуть, викинули сервелат». Зараз це слово практично зникло, хоча час від часу його ще можна почути серед представників старшого покоління.

«Де ти це взяв?»

Фраза, що, як і попередні, стосується радянської торгівлі.

Зазвичай виникала у процесі спілкування двох громадян, коли один бачив у іншого якийсь цінний та рідкісний товар – гарні чоботи, рідкісні продукти, щось із нової побутової техніки тощо. У СРСР такі питання вважалися цілком нормальними – побачив щось, що вибивається із загальної сірості – і одразу ж уточнив, де це можна дістати.

«Зрозуміємо на трьох?»

Типово радянський вислів, який так само як і слово «викинули», не перекладається іншою мовою. Народилася фраза у трудових радянських колективах на різних заводах і фабриках.

Якщо підприємство не мало «безкоштовного» харчування (по талонах), то дружини збирали чоловікам так звані «собойки» (ще одне радянське слово), або давали гроші на обід у заводській їдальні.

Походить від словосполучення «з собою» означає те, що беруть із собою. Зменшувально-пестливий суфікс «ка» додає слову легкий недбалий характер, т.к. собою зазвичай є невеликим запасом їжі, розрахований на легкий перекус на роботі або в дорозі.

На відміну від деяких інших радянських фраз, вираз «зрозуміємо на трьох» зараз відійшов у минуле.

«А чому я?»

А ось ця фраза, дуже поширена в СРСР, залишається популярною і зараз. Спектр застосування її надзвичайно широкий, але головним чином він стосується небажання людини виконувати свої прямі обов’язки на роботі.

Типова радянська людина вважала, що держава зобов’язана платити їй гроші за сам факт появи її на роботі – на відміну від капіталізму, де люди мали при цьому ще й працювати.

Якщо такому працівникові, який роками звикав до подібної синекури, раптом доручали якусь справді потрібну роботу – то він часто обурювався – «а чому я? Нехай Іванов/Петров/Сидорів робить!».

Обурення було абсолютно щирим – такі працівники справді не розуміли, чому вони мають щось робити, якщо держава їм і так платить з 80-90 рублів. А тут раптом ще треба працювати.

«Бач, діловий який!»
Цей вислів має безліч варіацій, але основну сферу його застосування можна описати так: хтось робить щось, що не вкладається в картину ідеального світу радянської людини, і останній вибухає фразою а-ля «ти чого захотів, діловий який!».

«Діловий» тут виступає аналогом слів «підприємливий», «рішучий», «пробивний» – у «совку» всі ці якості вважалися негативними і довго і старанно виводилися радянською владою.

«Тобі що, найбільше треба?»

А ось ця суто радянська фраза жива і зараз. Основний її зміст можна передати так – живи тихо, сиди і не висовуйся, не сперечайся з владою. Тим часом коріння цієї фрази страшне – інакодумців у СРСР просто знищували, часто (особливо у 1930-ті роки) фізично.

І той, хто насмілювався сперечатися з владою, вважався ворогом.

У 1950-ті роки репресії поступово стали зменшуватися, проте страх перед ними залишився і просочив усе суспільство.

На тих, хто насмілювався «заперечувати начальству» – дивилися як на сміливців, що входили до клітки з тигром, можливо навіть десь їх підтримували, але вголос говорили – «тобі що, найбільше треба? Остигни, ти нічого не зміниш!».

Джерело: Телеграф