Події

Загрожує обвалом: станція метро в Києві опинилася у небезпеці через будівництво підземного ТЦ

Поштову площу ніхто не здавав в експлуатацію і ніхто не перевіряв надійність її підпірних конструкцій.

У Києві згадали про ще одну серйозну небезпеку для столичного метрополітену. Йдеться про синю гілку метро, а саме про станцію “Поштова площа”.  tsn.ua

Поруч зі станцією метро на Поштовій площі знаходиться підземний двоповерховий ТЦ, який почали будувати понад 10 років тому. Велетенський довгобуд, як стверджують фахівці, тримається на тимчасових палях і може зазнати руйнувань та пошкодити станцію метро.

Згадали під час сварки

Цей неприємний “сюрприз” залишився Києву з часів Миколи Азарова, колишнього прем’єр-міністра України та втікача. Саме він намудрував втулити посеред транспортної розв’язки замість паркінгу двоповерховий ТЦ.

Про довгобуд на Поштовій площі згадали на останньому засіданні парламентської тимчасової спеціальної комісії (ТСК), яка вивчає діяльність київської влади.

Станція метро

Народні депутати поставили питання заступникам мера Києва про можливі загрози для станції метро “Поштова площа”, а також показали фото загрози – підземного довгобуду. Нібито у ньому збирається вода, яка може затопити станцію метро.

Віктор Вигівський, виконувач обов’язки начальника КП “Київський метрополітен” запевнив, що ситуація з метро “Поштова площа” контрольована і він особисто гарантує, що її не затопить. Відповідь депутатів не переконала, тож все закінчилося сваркою. Зрештою народні обранці вирішили всією ТСК сходити під Поштову площу і подивитися, стоїть там вода чи ні.

Довгобуд на Поштовій площі, який не став ТЦ / ©

Що побачать у підземеллі? 

Вже понад десять років, як пасажири станції “Поштова площа” користуються лише одним виходом з підземного переходу.

Другий вихід (в бік Річкового вокзалу) закритий, за ним знаходиться двоповерхове підземелля, яке тягнеться під усією Поштовою площею. За проєктом саме тут мають бути збудовані сходи та ескалатори, які вестимуть до підземних приміщень ТЦ площею приблизно у 12 тисяч квадратних метрів.

У 2014 році під час будівництва ТЦ під Поштовою площею знайшли унікальні знахідки – частину давньої вулиці з будівлями часів Київської Русі.

Міська влада тоді пообіцяла їх зберегти, а на майданчик допустили археологів. Але забудовник ТЦ продовжував роботи, а під музей зі знахідками пообіцяв виділити лише невелику частину площі.

У справу втрутилися активісти і незабаром влада зупинила проведення будь-яких робіт – будівельних і археологічних. З 2017-го вони тут не ведуться. Далі відомо – коронавірус і війна. Про унікальну знахідку під Поштовою “забули” всі депутати – і народні, і міські.

Поштова площа / ©

Підземний музей

Лише активісти та науковці намагаються зберегти унікальні знахідки часів Київської Русі. Задля цього вони створили у підземеллі Музей на Поштовій площі.

Сюди водять відвідувачів на неймовірно цікаві екскурсії, влаштовують виставки та фотовиставки, а ще розповідають про історію цього незвичного та унікального місця в Києві.

Як зазначають на сторінці Музею на Поштовій у соціальній мережі: пам’ятка зберігає свідчення впливу людської діяльності на природний ландшафт, залишки планування стародавнього кварталу Києва, який з давньоруських часів працював як портовий хаб.

До речі, визначне місце має територію близько 6000 кв.м та зберігає сліди діяльності портової митниці і забудови кварталу, що у давньоруські часи зустрічав мандрівників торгового шляху “з варяг в греки”.

Знахідки часів Київської Русі на Поштовій площі / фото соціальні мережі / ©

Чи є загроза для метро?

Також команда Музею на Поштовій щоденно спостерігає за станом недобудованої конструкції. Там зазначають, що перекриття площі тримається на стіні котловану, а вона межує зі спорудами станції метро, тому все це пов’язані між собою речі. Зараз необхідно терміново обстежити усі ці конструкції. І зробити це фахово, а не просто погуляти і поговорити.

В Музеї на Поштовій наголошують, що це потрібно зробити терміново, оскільки станція метро “Поштова площа” розміщена не глибоко і у цьому є певні ризики. Окрім того, є певні проблемні моменти зі схилом Володимирської гірки, де розміщується фунікулер.

“Річ у тім, що на даний момент ні в кого немає фахової відповіді на питання – чи працюють дренажні системи і чи не збирається там вода, саме з того боку метро. Бо що робиться з протилежного – ми знаємо. Взагалі питання обстеження схилів Володимирської гірки ми піднімали ще у 2019 році. Це зробили публічно та офіційно на рівні КМДА, виносили його на комісію Київради з питань ЖКХ та інфраструктури. Але нам хронічно відповідали, що ніякої загрози немає. В той же час, у готелях які були побудовані під схилом гірки біля фунікулеру, постійно відкачують воду з підвалів“, – зазначають ТСН.ua в Музеї на Поштовій.

Будівництво ТЦ на Поштовій площі / фото з соціальних мереж / © Стан вже не аварійний, а критичний

ТСН.ua поспілкувався з архітектором Андрієм Миргородським, автором проєкта реконструкції Поштової площі. Його майстерня займалася проєктуванням Поштової площі всередині побудованої до цього транспортної розв’язки, коли вже був зведений автомобільний тунель під Поштовою.

Ще у 2021 році Миргородський зазначав, що частина Поштової площі стоїть на тимчасових палях, які потрібно негайно зміцнювати, оскільки це може загрожувати обвалом. Теж саме він каже і зараз, коли почали обговорювати ситуацію навколо метро “Поштова площа”.

“Про реальну картину та стан споруд під Поштовою площею ніхто об’єктивної інформації немає, а тим більше, як саме це може вплинути на роботу метро. Можу сказати одне – ситуація з Поштовою площею критична. І поясню чому. Площа тримається на тимчасових опорах, які було встановлено ще 10 років тому. Такі опори можуть слугувати декілька місяців, а далі їх потрібно замінити на монолітні, які будуть слугувати сотні років. Цього не було зроблено. Тому сказати, як вони себе поведуть у подальшому складно”, – розповідає ТСН.ua Андрій Миргородський.

Диво, що площа ще стоїть

Архітектор додає, що тимчасові конструкції зовсім не розраховані на тривалу експлуатацію, а тим більше на великий потік людей, який навантажує верхню плиту перекриття на Поштовій площі.

“Взагалі, це диво, що Поштова площа ще тримається. І це диво у будь-яку секунду може обернутися на катастрофу. Нам не варто розраховувати на дурнуватий російський “авось”. Я б цього нікому не радив, тому ми й пишемо і кажемо про реальну загрозу. У даному випадку відповідальність на себе бере влада, яка зупинила будівництво та запустила в експлуатацію Поштову площу. Як ця споруда вплине на метрополітен – це гадання на ладані. Бо може залишитися як є, а може все закінчитися трагедією. Причому, що вірогідність трагедії дуже висока“, – пояснює Андрій Миргородський.

Добудувати музей, або засипати землею

Архітектор стверджує, що з конструкціями під Поштовою площею потрібно щось робити, а зволікати та не помічати проблеми – злочин.

“Я вже пояснив, що бездіяльність загрожує великою катастрофою. Тому є два варіанта: або ми засипаємо землею приміщення підземного ТЦ та повертаємо гроші інвестору, або ж закінчуємо об’єкт будівництва Музею під Поштовою, про який давно усі говорять. Я, до речі, ніколи не був проти Музею. Весь комплекс – це як мінімум ще тисяча робочих місць для Києва. Який варіант обрати – має вирішити влада. І чим швидше, тим краще, бо просто взяти і забути про такий об’єкт не вийде – він гучно про себе нагадає“, – додає Андрій Миргородський.

Поштова площа - незавершене будівництво, що несе небезпеку / © УНІАН

Архітектор переконаний, що зупиняти роботи під Поштовою площею у 2017 році – було помилкою. Поштову площу ніхто не здавав в експлуатацію і ніхто не перевіряв надійність підпірних конструкцій.

“Ще сім років тому, всім потрібно було згуртуватися і будувати Музей. На жаль, за цей час немає ні бачення який саме потрібно будувати Музей, ні концепції розвитку площі. Мовчать усі активісти, історики, археологи. І все це схоже на саботаж. Але окрім цього, є реальна небезпека виникнення техногенної катастрофи на площі. Вже зараз неможна пускати на площу людей – це реальна небезпека. Вона, повторюся, тримається на тимчасових конструкціях. А це рівноцінно ходьбі по мінному полю“, – підсумовує архітектор Миргородський.