Законопроєкт про мобілізацію: як каратимуть ухилянтів, хто отримає відстрочку та які скандальні норми приберуть

Верховна Рада має всі шанси ухвалити закон про мобілізацію вже до кінця березня.

Законопроєкт про мобілізацію б’є всі рекорди – до нього внесли понад чотири тисячі правок. Гострі обговорення у стінах Верховної Ради набирають обертів. Однак вже є перші консенсуси щодо резонансних норм документа. Депутати запевняють, що Рада має всі шанси ухвалити закон про мобілізацію вже до кінця березня.

Які покарання та обмеження придумали для ухилянтів, хто отримає відстрочку від призову та хто допомагатиме ТЦК проводити мобілізацію – в ексклюзиві TSN.ua. розповіла Вікторія Панченко.

Коли проголосують мобілізаційний законопроєкт

Народні депутати назбирали понад чотири тисячі правок і тепер намагаються їх опрацювати. Про ймовірні дати голосування законопроєкту про мобілізацію у другому читанні розповів член комітету ВР з питань нацбезпеки, оборони та розвідки, народний депутат Федір Веніславський в інтерв’ю “РБК-Україна”.

“Оптимістично – що комітет до 10-15 березня зможе закінчити з поправками. Песимістично – до 20 березня ми зможемо їх розглянути, сформувати висновок комітету, проголосувати і направити законопроєкт на друге читання до Ради. Тобто і за оптимістичного, і за песимістичного сценарію до кінця березня ми маємо всі шанси в залі цей законопроєкт проголосувати в другому читанні”, – розповів він.

Резонансні норми законопроєкту

Як додав Веніславський, від початку повномасштабного вторгнення в Комітеті з питань національної безпеки, оборони і розвідки ще не було такої кількості правок. Тому було ухвалене рішення – всі однотипові законодавчі поправки розбити на групи, їх вийшло аж 16.

Найбільше дискусій викликали норми обмеження конституційних прав і свобод. Наразі стало відомо, які обмеження для ухилянтів залишаться у законопроєкті про мобілізацію, а які було відхилено.

“Ми вирішили, що обмеження у праві виїзду за межі України для військовозобов’язаних, чоловіків віком від 18 до 60 років вже є прописане в законі про правовий режим воєнного стану. Додатково це регулювати в новому законі, на наш погляд, потреби немає. В законі України про затвердження указу президента України про запровадження воєнного стану ми це врегулювали і так”, – зазначив Веніславський.

Також, за словами нардепа, малоймовірно, що норма про арешт рахунків потрапить до фінального варіанту закону.

“Щодо блокування коштів на рахунках, грошових активів тощо – ми в комітеті цю норму відхилили”.

Однак була підтримана норма щодо заборони керувати транспортним засобом, якщо військовозобов’язаний “не оновлює свої військово-облікові дані, не стає на облік, ігнорує повістки тощо”. Також, можливо, в Україні підвищать штрафи за ухилення від мобілізації.

Для того щоб ТЦК не залишились сам на сам зі “страшними мобілізаційними реаліями”, їм таки будуть допомагати.

“Ми дійшли згоди, що і органи державної влади, і органи місцевого самоврядування, і військові адміністрації, і підприємства, і органи соціального захисту, освітні та інші установи та організації спільними зусиллями будуть забезпечувати мобілізаційні процеси, сприяти, допомагати, брати участь у різних формах – це точно залишиться в новому законі”.

Для поліції теж знайшли призначення. Нардеп Федір Веніславський підкреслив, що всі поліцейські мають перейти зі спеціального обліку на загальний військовий облік, але одночасно всі поліцейські 100% підлягають бронюванню.

“Ми вирішили, що представники поліції за зверненням ТЦК та СП беруть участь в оповіщенні громадян і в їх присутності представники ТЦК та СП можуть вручати повістки для того, щоб не допускати якихось неправомірних дій в адресу працівників ТЦК та СП”.

Аспіранти також можуть видихнути: “Всі аспіранти матимуть право на відстрочку, незалежно від форми навчання”.

А от чоловіки, що перебувають за кордоном таки мають зв’язатися з ТЦК для уточнення своїх даних. Можуть вони це зробити телефоном або через електронний кабінет.

Важливо, що у комітеті попередньо відхилили норму про те, щоб заборонити для них надання консульських послуг, якщо чоловіки, які перебувають за кордоном не мають військово-облікових документів.

Ще одна норма, яка викликала занепокоєння не тільки у суспільства, але й у військових – це можливість вступити до війська засудженим. Наразі нардепами погоджено, що якщо людина умовно засуджена, то вона може бути мобілізована та взята на військовий облік. Однак, є й виключення.

“Інша категорія – особи, які перебувають у місцях позбавлення волі, за виключенням осіб, засуджених за злочини проти основ національної безпеки, проти статевої свободи людини і деяких інших найбільш сенситивних злочинів. Ці категорії з урахуванням зазначених виключень зможуть вступити на військову службу під час мобілізації у військовий час за їхньої згодою, якщо вони виявлять бажання – то ми надамо їм таку можливість”.

Терміни демобілізації

Стосовно демобілізації – є консенсус, що це може бути після 36 місяців. А конкретні терміни, деталі та механізм ще будуть обговорювати, запевняє депутатка від “Європейської солідарності” Ірина Фріз.

Повторна ВЛК для людей з інвалідністю

Федір Веніславський підкреслив, що після 24 лютого 2022 року кількість людей з інвалідністю II та III групи дуже зросла. Саме це спонукало нардепів погодити повторне проходження для цих людей ВЛК.

“Є сумніви, чи всі з них отримали цю інвалідність у результаті реальних травм чи захворювань. Тож було ухвалене рішення, що усі громадяни, які вперше отримали інвалідність (попередньо) II та III групи з початку широкомасштабної війни, або визнані обмежено придатними (у віці від 18 до 60 років) до військової служби, мають пройти переогляд. Вони мають підтвердити свою придатність або непридатність до військової служби”.

А от щодо термінів, у які потрібно буде пройти повторно ВЛК, поки що згоди немає.

Держава шукає стимули

І поки цей законопроєкт ще не вступив в силу та навіть після того як це станеться –  держава має шукати способи, як стимулювати населення до захисту України. Про це заявив радник керівника Офісу президента України Михайло Подоляк у коментарі The Telegraph.

“Попри все це, мобілізація продовжується. Мобілізація буде проходити. Держава буде шукати стимули: і фінансові, і матеріальні стимули. І морально, скажімо так, працювати з суспільною думкою, пояснюючи, що варіанту, окрім захисту країни, не існує”.

Він також наголосив, що цей закон має ширше подивитись на ті проблеми, які виникають в довгій війні і додав, що Україна має зовсім інші цінності та ціна життя тут також зовсім інша. Щодо мобілізації, то, як вважає радник керівника ОП, жодна країна не буде ставитись з великою симпатією до призову в стані війни.

“Це ж очевидно. Це тяжкий процес. Люди у 21 сторіччі взагалі хочуть жити інакше, вони хочуть вкладати у свої карʼєри, у свої сімʼї, у подорожі по світу, у будь-що”.