Затоплення крейсера “Москва” стало найбільшою військово-морською втратою у світі за 40 років – CNN
Затоплення флагмана Чорноморського флоту РФ крейсера “Москва” стало найбільшою військово-морською втратою у світі за 40 років. Ця подія викликає тривожні питання у військових експертів з різних країн.
Про це пише CNN. Видання, посилаючись на фахівців, проаналізувало, що насправді сталося з гордістю російського флоту, що означає втрата “Москви” для подальших військових дій Росії, та про що може сигналізувати іншим країнам.
Що спричинило затоплення
Згідно з повідомленням міністерства оборони РФ, на кораблі сталася пожежа невідомого походження, яка призвела до детонації боєприпасів, що зберігаються на крейсері, і в результаті вибухів у “Москви” були пошкоджені конструкції. Це стало причиною того, що військовий корабель затонув серед штормового моря, коли його буксирували до найближчого порту, переконує російське оборонне відомство.
Україна стверджує, що вдарила по “Москві” протикорабельними крилатими ракетами, що спричинило пожежу, внаслідок якої вибухнули боєприпаси.
Представники міністерства оборони США та Заходу схиляються до української версії. Зокрема, джерело видання, знайоме з останніми розвідданими, повідомило, що США із “середнім ступенем впевненості” вважають, що українська версія подій вірна.
Коли востаннє корабель такого розміру було втрачено на війні
Це сталось 40 років тому. Аргентинський крейсер General Belgrano був торпедований і потоплений британським атомним підводним човном HMS Conqueror 2 травня 1982 під час війни за Фолклендські острови.
Креейсери “Генерал Бельграно” та “Москва” були однакового розміру — кожен близько 182 метри у довжину та водотоннажністю 12 тисяч тонн. Хоча екіпаж із 1100 осіб на борту “Генерала Бельграно” більш ніж удвічі перевищував екіпаж “Москви”.
Росія не розкриває кількість жертв, що сталися під час пожежі та подальшого затоплення “Москви”. При затопленні крейсера “Генерал Бельграно” загалом загинули 323 члени екіпажу.
Що означає втрата “Москви” для військових дій Росії
Найбільше це може вплинути на моральний дух росіян. Бувши флагманом російського Чорноморського флоту, крейсер “Москва” був одним із найпомітніших його активів у війні в Україні. І втрата такого корабля викличе сумніви у боєздатності Росії, не важливо, чи то дії супротивника, чи випадковість.
“Обидва пояснення затоплення “Москви” вказують на можливі недоліки Росії – або погану протиповітряну оборону, або неймовірно слабкі засоби безпеки та контролю пошкоджень на флагманському кораблі Чорноморського флоту”, – заявили аналітики Мейсон Кларк, Катерина Степаненко та Джордж Баррос з Інституту космічних досліджень. Study of War написали у своєму щоденному військовому брифінгу.
“Це викликає питання про військово-морську компетентність через 10 років після того, як Путін оголосив, що збирається відновити можливості, бойовий дух і професіоналізм військово-морського флоту. Схоже, що він не зміг дотримати жодної зі своїх обіцянок”, – сказав Карл Шустер, колишній капітан ВМС США.
Однак думки аналітиків у тому, який вплив затоплення буде мати на російське вторгнення, розділилися.
Аналітики ISW вважають це відносно невеликим ударом для російських військ. Вони зазначають, що корабель в основному використовувався для ударів крилатими ракетами по українських логістичних центрах та аеродромах. За їхніми словами, Росія має наземні системи та ударні літаки, які можуть робити те ж саме.
Однак вони додали, що якщо до затоплення справді привели українські ракети, то російському флоту доведеться переосмислити свої дії, можливо, перемістивши кораблі далі від території України та скоригувавши свою протиповітряну оборону.
Водночас офіційний представник Пентагону Джон Кірбі заявив, що втрата “Москви” безумовно вплине на протиповітряну оборону російських сил у Чорному морі.
Урок Китаю?
Аналітики кажуть, що у Східній Азії ретельно вивчать цю ситуацію, особливо якщо підтвердиться, що таки українські ракети вразили військовий корабель.
Тімоті Хіт, старший дослідник міжнародної оборони в аналітичному центрі RAND Corp., сказав, що удар по “Москві” показує як Китаю, так і США “уразливість надводних кораблів” у будь-якому потенційному воєнному зіткненні.
Хіт сказав, що за такого сценарію ВМС США хотіли б тримати свої надводні кораблі якомога далі від протикорабельних ракет, які Пекін накопичив на материковій частині Китаю.
Китай, з іншого боку, повинен знати, що Тайвань придбав недорогі протикорабельні ракети, подібні до тих, які, як стверджує Україна, вразили “Москву”.
Через це “будь-яке потенційне китайське вторгнення на Тайвань залишається надзвичайно ризикованим завданням”, — зазначив Хіт.
