“Завжди був там, де найважче”: історія кіборга ДАП Віталія Бохонка, який віддав життя за Україну. Фото

У суботу, 20 січня, Україна вшановує захисників Донецького аеропорту. У пам’ятний день у Генеральному штабі ЗСУ розповіли історію одного з “кіборгів”. Майор, комбат 25-ї окремої повітряно-десантної бригади Віталій Бохонок з Миколаївщини, який добровольцем пішов захищати країну 2014 року, помер у шпиталі 29 липня 2022 року після важкого поранення, отриманого в боях поблизу Зайцевого на Донеччині.

Історію Героя опублікували на Facebook-сторінці Генштабу. Захисник народився 25 березня 1991 року в селі Павлівка Снігурівського району (зараз Снігурівська громада Баштанського району) Миколаївської області.

Ріс Віталій у селі Щербані Вознесенського району. 2008 року закінчив місцеву школу, тоді ж вступив до Миколаївського національного університету імені В. Сухомлинського на спеціальність “Фізичне виховання”, який закінчив 2013 року.

Водночас з 2010 по 2012 рік навчався на кафедрі військової підготовки за спеціальністю “командир аеромобільного взводу” та отримав первинне офіцерське звання – молодший лейтенант.

Навчаючись на п’ятому курсі, влаштувався вчителем фізкультури та захисту Вітчизни у школу № 28 у Миколаєві.

Віталій Бохонок з початком агресії РФ 2014 року добровільно вирушив до військкомату і з 24 березня 2014 по 3 березня 2015 року був призваний на військову службу до 79-ї окремої аеромобільної бригади ЗСУ (зараз 79-та окрема десантно-штурмова бригада).

Улітку 2014 року Віталій із побратимами звільняв Донеччину під час АТО. Там захисники потрапили в Ізваринський котел, з якого вдалося вийти.

У січні 2015 року офіцер захищав Донецький аеропорт. Тоді дружина Лариса ненадовго втратила зв’язок із коханим. “Перше, що він мені сказав: “Моя мрія збулась”. Я така: “Яка мрія?”. “Я потрапив в Донецький аеропорт””, – згадує жінка.

18 січня 2015 року Віталій Бохонок обороняв РЛС Донецького аеропорту. А 22 січня, в останній день оборони ДАП, отримав поранення – осколок артилерійського снаряда серйозно пошкодив ліктьовий суглоб лівої руки. Побратими евакуювали його до міста Селідове, а звідти – до військового шпиталю Дніпра.

У ніч на 23 січня через позицію РЛС відійшли останні бійці розбитого пожежного депо (з позиції “Пожарка”).

5 травня 2015 року Віталій підписав контракт на проходження служби в ЗСУ. У складі 79-ї бригади брав участь в АТО та ООС на Луганщині і Донеччині.

У грудні 2021 року отримав звання майора, на той час він обіймав посаду начальника штабу 2-го батальйону 79-ї бригади.

Планував улітку 2022 року вступити на навчання до військової академії, проте з перших днів великої війни зосередився виключно на захисті України.

14 квітня 2022 року офіцера перевели до 25-ї окремої повітряно-десантної Січеславської бригади, на посаду командира 2-го парашутно-десантного батальйону.

7-15 травня 2022 року в районі населеного пункту Новоселівка Донецької області майор Бохонок зміг утримати лінію оборони в зоні відповідальності батальйону та не допустити здійснення противником (який чисельно переважав у вогневих засобах і техніці) маневрів вглиб району оборони бригади.

Невдовзі, з 21 червня по 2 липня 2022 року поблизу селищаВовчоярівка Луганської області батальйон на чолі з Віталієм Бохонком відбив близько десяти атак ворога та завдав йому максимальних втрат у живій силі до 200 осіб. А з техніки було знищено: 13 танків Т-72, вісім одиниць БМП-2, вісім “Тигрів”, чотири БТР, дві одиниці “УРАЛ-4320”, один КамАЗ.

“Він завжди був там, де найважче: починається, наприклад, прорив якоїсь із рот батальйону, Віталій Бохонок переміщується туди та керує боєм з контрольно-спостережного пункту підрозділу чи на певній відстані. У комбата завжди були в запасі доглянуті висоти. Тоді майор казав: “Із поля бою бачу краще, ніж зі штабу”. Це надихало особовий склад. Бо коли поруч комбат, ротний не може погано воювати”, – згадує командир роти капітан Олександр Тимощук.

25 липня 2022 року поблизу селища Зайцеве на Донеччині Віталій Бохонок під час артилерійського обстрілу отримав важке поранення та був евакуйований. Він помер за чотири дні, 29 липня 2022 року в шпиталі.

Указом президента від 18 листопада 2022 року Віталію присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена “Золота Зірка” (посмертно). Також майор Бохонок – повний кавалер Ордена Богдана Хмельницького (укази президента від 28 лютого 2019 року, від 25 березня 2022 року та від 21 червня 2022 року).