Жаpти cкінчилися! Оpбан отpимав “пiд cамий дих”. ЄС пoчав дiяти. Фiцо наcтуний

Жарти скінчилися! Орбан отримав “під самий дих”.

ЄС почав діяти.

Буде мовчати.

Затаївши глибоку образу на ЄС, угорський лідер Віктор Орбан пишається тим, що не поважає демократичні цінності блоку та легковажно ставиться до верховенства права, відмовляючись співпрацювати зі своїми партнерами союзу.

Він відкрито виступає проти зовнішньої політики безпеки ЄС і став апологетом політики диктатора pосії володимира путіна щодо України.

Недивно, що роздратування поведінкою Орбана в Євросоюзі досягло критичної межі.

Багато європейських політиків і дипломатів кажуть, що Угорщину слід було б позбавити права голосу в Євросоюзі. Таке покарання у статуті ЄС є, хоч процедура його призначення є такою, що застосувати його на практиці вкрай важко.

Однак сьогодні Європа відчайдушно потребує швидкої та рішучої реакції, щоб забезпечити свою майбутню безпеку. І вже Рада Євросоюзу відкрито заявила, що щодо Будапешта хочуть, а головне реально розглядають можливість застосувати статтю 7 Договору про ЄС, яка дозволяє обмежити право голосу країни-члена у разі серйозного ризику порушення цінностей ЄС.

Очевидно, що початок процесу стримування Орбана вже перезрів. Зараз це вже принципове питання для Євросоюзу.

Про те, як Євросоюз збирається вгамувати Орбана та чому це важливо зробити якомога швидше, – у матеріалі OBOZ.UA , публікує Лампа.

Орбан дістав усіх

Віктор Орбан неодноразово фактично розтоптував правила, які зазвичай вимагають від усіх 27 країн ЄС узгодити спільну заяву для її оприлюднення від імені Європейської ради. Найгострішим питанням, як завжди, є надання підтримки Україні – прем’єр-міністр Угорщини постійно виступає проти будь-яких спроб посилити військову допомогу чи просування заявки країни на членство в Європейському Союзі.

Іншим предметом суперечок між ЄС і урядом Угорщини стала дружелюбність Орбана до Москви, коли Будапешт неодноразово використовував своє право вето, щоб заблокувати санкції проти російських олігархів. Сьогодні Орбан обрав ізоляцію та дружбу з Володимиром Путіним, Дональдом Трампом та Сі Цзіньпіном усупереч очевидним інтересам ЄС та Угорщини. Йому було надано багато можливостей, і він відхилив “протягнуті руки”, говорять у Брюсселі. Додаючи, що безпека Європи є надто серйозною проблемою, щоб вести переговори з однією людиною, яка бачить речі на 180 градусів інакше, ніж усі інші, а тому “настав час діяти”.

Останньою краплею невдоволення став крок Будапешта щодо ухвалення закону, який фактично забороняє парад представників ЛГБТ-спільноти, а також внесення до парламенту Угорщини закону на кшталт путінського про “іноземних агентів”, який по суті забороняє критику влади та свободу преси. Тож 27 травня 17 країн ЄС, зокрема Німеччина та Франція, закликали Єврокомісію покарати Орбана.

Рішення назріло вже давно – нового імпульсу додав рішучий Мерц

Ще рік тому віцепрезидентка Європейської комісії з питань цінностей і прозорості Вера Юрова зазначала: “Ми не можемо позбавити Угорщину головування та права голосу. Немає жодної можливості це зробити”. Та, здається, ситуація змінилася, і європейці знайшли протиотруту, адже Віктор Орбан вже не просто токсичне тіло всередині ЄС, а фактор, який може завдати шкоди блоку. Зважаючи, що зараз ЄС має ухвалювати багато важливих рішень і робити це швидко, угорський лідер стає реальною проблемою.

Процесу приборкання Орбана більшої рішучості додав новий канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, який говорить, що “ЄС не зможе уникнути цього конфлікту з Угорщиною та Словаччиною, якщо продовжити йти колишнім курсом. У нинішніх умовах Союз не може дозволити, щоб рішення всього ЄС залежали від невеликої меншості”.

Новий уряд Німеччини закликає ЄС посилити тиск на Угорщину. Згідно з проєктом коаліційної угоди, консерватори (ХДС/ХСС) та СДПН пропонують призупиняти фінансування країн, які порушують принципи верховенства закону, та позбавляти їх права голосу в ЄС. Хоча Угорщина в документі не згадується, очевидно, що йдеться саме про цю країну (а також Словаччину), яку протягом багатьох років звинувачують у тому, що вона завдає удару демократичним нормам, обмежуючи свободу преси та незалежність суддів. Також Німеччина виступає за розширення голосування кваліфікованою більшістю у Раді ЄС з питань зовнішньої політики та санкцій, щоб обійти угорське вето, яким Будапешт уже блокував заходи проти Росії. Це дасть змогу ухвалювати рішення без узгодження з боку Угорщини.

Раніше жодна з країн ЄС не втрачала свого голосу. Хоча ця процедура вже запускалася: проти Польщі у 2017 році та Угорщини у 2018 році – через ті самі звинувачення у порушенні базових цінностей. Однак спочатку Угорщина врятувала Польщу від позбавлення права голосу, потім навпаки.

У 2022 році Європейська комісія почала фінансовий тиск, заблокувавши близько 22 мільярдів євро готівкових коштів ЄС, призначених Угорщині, через занепокоєння щодо прав людини та незалежності судової системи. Зрештою минулого року було розморожено понад 10 мільярдів євро, що викликало негативну реакцію всередині ЄС та не дуже стримало Віктора Орбана.

Яким чином можуть позбавити голосу?

ЄС загрожує позбавити Угорщину права голосу формально – за систематичне порушення цінностей, на яких ґрунтується ЄС. Фактично – за відмову Будапешта підтримати надання військової та фінансової допомоги Україні. Рада ЄС сьогодні обговорює можливість застосування до Угорщини статті 7 Договору про ЄС, яка дає можливість позбавити державу права голосу в ЄС, якщо існує ризик серйозного порушення цінностей, на яких ґрунтується Євросоюз.

Стаття 7 дозволяє Єврораді “визначити наявність серйозного та постійного порушення” цінностей статті 2 з метою позбавлення країни-порушниці права голосу в Раді. На першому етапі цієї процедури країни ЄС мають більшістю у 4/5 голосів вирішити, що Угорщина справді порушує основні правила союзу. Зібрати голоси 21 країни з 27 у разі Угорщини, найімовірніше, не буде проблемою, але на наступному етапі за позбавлення країни голосу мають проголосувати всі 26 інших членів ЄС – і цього домогтися вкрай складно.

Попередження для Фіцо – він наступний

Теоретично Будапешт має союзника – прем’єр-міністра Словаччини Роберта Фіцо. Та незважаючи на велику “любов” одне до одного, Фіцо може не захотіти вступати у прямий конфлікт із Брюсселем – ризики надто високі.

По-перше, більш креативне тлумачення статті 7 пропонує шлях уперед. У договорі зазначено, що санкції вимагають одностайності всіх інших держав-членів, але що якби дві країни зіткнулися з переслідуваннями одночасно?

Точне формулювання таке: “Діючи одноголосно за пропозицією однієї третини держав-членів або Комісії та після отримання згоди Європейського парламенту, може встановити наявність серйозного та постійного порушення державою-членом цінностей, зазначених у статті 2”. Одностайність розраховується без урахування “відповідної” держави. У формулюванні договору посилаються на ” відповідну державу-члена” в однині та прямо не розглядаються ситуації, коли кілька країн одночасно перебувають під “пильною увагою”. Тобто це формулювання не виключає одночасного провадження проти двох країн, особливо коли їхній пакт про взаємний захист фактично робить статтю безсилою.

Враховуючи, що ЄС сьогодні майже на порозі війни з путінською Росією, його чиновники знайдуть можливість “залучити” до процесу позбавлення голосу і Словаччину. Хтось має “зателефонувати” Роберту Фіцо. І “цей хтось” вже знайшовся – канцлер Фрідріх Мерц відкрито погрожує позбавити Словаччину грошей Євросоюзу, якщо країна продовжить “відхилятися від загального напряму блоку”.

“Завжди є можливість забрати у них європейські кошти. Якщо це буде необхідно, ми діятимемо”, – додав німецький канцлер.

Мерц знає, чим погрожує, адже, по-перше, Словаччина досить залежна від німецького бізнесу, особливо від автомобілебудування, а по-друге, бюджет ЄС, з якого фінансуються держави-члени, складається з прямих внесків, мит та деяких видів податків. Німеччина є ключовою за розміром внесків країною союзу (внесок у бюджет ЄС залежить від обсягу ВВП), а тому може певним чином диктувати свої умови.

Безкарність призведе до жахливих наслідків

Якщо ЄС відмовиться від тиску на Орбана, це буде сигнал, що Брюссель не має інструментів проти “внутрішньої опозиції”. Отже, будь-який інший учасник може вести свою гру без наслідків. І тоді це вже не союз, а зібрання інтересів, де кожен сам за себе. Тож питання тут не лише про Угорщину. Це історія про стійкість ЄС як політичного проєкту. Про те, чи витримає він внутрішні протиріччя, чи розвалиться на блоки, де одні воюють, інші торгують, треті мовчать. Часу на розгойдування у Європи дедалі менше, а конфлікт із Будапештом показує: справжні розлами йдуть не зовні, а зсередини. Крім того, це, по суті, останній шанс продемонструвати, що ЄС все ще міцний союз, який треба поважати. Якщо Угорщина все-таки збереже своє право голосу, у Брюсселя більше не залишиться важелів впливу на кожного наступного порушника спокою, який зможе абсолютно безкарно вести свою гру. І тоді можна сміливо говорити про початок розпаду ЄС.

Чому це важливо зробити якомога швидше?

Угорщина не збирається фінансувати українську армію, оскільки вважає за обов’язок захищати свій народ, заявив Віктор Орбан у соцмережі Х. До цього він сказав, що “вступ України до ЄС є загрозою для Угорщини, цього допустити не можна”.

“Вони очікують, що ми фінансуватимемо українську армію мільярдами протягом багатьох років. Ми чітко дали зрозуміти: Угорщина не платитиме”, – сказав Орбан.

Ще одне гаряче питання, яке потребує погодження Орбана, – режим продовження санкцій проти РФ. Цей процес підлягає перепідтвердженню кожні 6 місяців. Для продовження потрібне одностайне голосування всіх країн-членів, яке призначене на 31 липня 2025 року. Якщо хоча б одна країна, наприклад Угорщина, проголосує проти, санкції не буде продовжено. Якщо на той момент не буде ухвалено рішення про конфіскацію активів – кошти повернуться Росії, і це не фантастичний варіант. Контроль за активами Центробанку РФ – ключовий важіль Європи у конфлікті. Загальний обсяг заморожених активів – $300 мільярдів, з яких приблизно 2/3 перебувають під контролем ЄС. Ці гроші – єдиний засіб тиску, не пов’язаний із війною.

Репресії проти громадянського суспільства Угорщини за російським зразком

Партія прем’єр-міністра Угорщини “Фідес” внесла до парламенту суперечливий законопроєкт, який критики вважають нападом на громадянське суспільство. Законопроєкт під назвою ” Про прозорість суспільного життя” дозволить угорській владі вносити неурядові організації й медіа, що фінансуються з-за кордону, до списку на замороження фінансування, якщо уряд вбачатиме в них загрозу національному суверенітету. Передбачаються суворі штрафи, якщо кошти з-за кордону надходитимуть і далі. Він також нагадує російський закон про “іноземних агентів”, який Кремль використовує для придушення неурядових організацій та незалежних голосів. Європейська комісія вимагає від Угорщини відкликати суперечливий законопроєкт, але процес поки так і не припинено.

На цьому тлі в Угорщині почалися масові протести проти ухвалення закону про “іноземних агентів”. Близько 10 тис. людей вийшли на мітинг у Будапешті. Вони заповнили площу Лайоша Кошута перед парламентом та скандували “З нас вистачить!”. Демонстранти розмахували прапорами Угорщини та ЄС, а на одному із плакатів було написано: “Я хочу жити у вільній Угорщині, а не в диктатурі”.

Не можна піддаватись на шантаж Орбана

До Угорщини вже давно накопичилося дуже багато претензій. Якщо казати формально, то йдеться про порушення основних принципів і цінностей, на яких базується Європейський Союз. Відповідний юридичний механізм, він дійсно існує, є стаття в договорі стосовно ЄС. Тобто він юридично існує, але питання, чи вдасться його реалізувати через складність, залишається відкрите. Таку думку в ексклюзивному коментарі OBOZ.UA висловив народний депутат України, голова парламентського Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Олександр Мережко.

За словами Олександра Мережка, у ЄС існує вже відкрите політичне невдоволення поведінкою Угорщини, яка фактично перетворилась на союзника Росії й Китаю також. Тобто Угорщина і її очільник Орбан проводить таку політику, яка несумісна з тими цінностями, які є в основі діяльності функціонування ЄС. І це неприпустимо. Все це в сукупності призвело до того, що питання про необхідність або якось покарати Угорщину, або навіть поставити питання про її виключення з Євросоюзу лунає дедалі частіше.

“Чи вдасться довести це до кінця? Це все ще відкрите питання. Хоча терпіння Європейського Союзу теж має межі. І ми бачимо таку реакцію. Але я, чесно кажучи, сумніваюся, що вдасться виключити Угорщину з Європейського Союзу. Хоча якісь дієві політичні та правові механізми, щоб мінімізували ризики, які представляє Угорщина, коли, наприклад, блокує допомогу Україні, буде знайдено.

Щоб дати чіткий сигнал суспільству в Угорщині, що треба щось робити, що такий лідер, очільник, як Орбан, дискредитує країну та підриває і європейську солідарність, і авторитет самої Угорщини. Тобто, можливо, розрахунок саме на те, що відбудеться демократична зміна влади на більш адекватну і більш проєвропейську. Зрозуміло, не можна піддаватись на шантаж Орбана”, – вважає Олександр Мережко.