Жінка з’їла залишки суші і в неї розвинувся психоз

Згодом почалися галюцинації, і жінка бачила жуків, які повзали на її стіні або під шкірою.

У жінки розвинулися психоз і безсоння після того, як вона з’їла залишки суші на вечерю.ТСН

Подробицями цього випадку на своєму YouTube поділився доктор Бернард Хсу, повідомляє LabBible.

У ролику він пояснив, що 34-річна жінка, названа JC, вирішила ризикнути з’їсти суші після того, як пізно повернулася додому з роботи та зрозуміла, що все зачинено. Суші були п’ятиденної давнини і придбані на заправці.

За іронією долі, жінка хвилювалася, що не зможе заснути, якщо не поїсть перед сном. Вона й не підозрювала, що її пізній перекус призведе до незліченних безсонних ночей у наступні місяці.

JC проігнорувала попереджувальні знаки, вирішивши заїсти кислий присмак суші соєвим соусом. Через чотири місяці у неї почалися проблеми: розвинулося безсоння, і жінка щоранку металася в ліжку, допоки не сходило сонце.

Дійшло до того, що JC боялася йти спати, і проблеми заповзли і в день. Часом жінка відчувала, як серце б’ється в шиї, і її починали мучити шлункові спазми.

“Іноді після цього був найрідший і найбільш водянистий стілець, який вона коли-небудь мала у своєму житті. Вона сказала своєму чоловікові, що таке відчуття, ніби риба махає в її животі”, – розповів доктор Хсу.

Згодом у жінки почалися галюцинації, і вона бачила жуків, які повзали на її стіні або під шкірою.

Одного разу вночі руки й ноги JC заніміли. Коли вона встала з ліжка, то помочилася на себе. Після цього жінка вирішила піти до лікарні.

Спочатку лікарі не бачили у JC нічого поганого і рекомендували їй спробувати когнітивно-поведінкову терапію для лікування безсоння. Як і очікувалося, це не спрацювало, і здоров’я пацієнтки продовжувало погіршуватися, поки у неї не стався напад.

Після другого візиту до лікарні медики дослідили кров JC під мікроскопом і виявили, що у неї було більше і менше еритроцитів, ніж зазвичай, але вони також не дозрівали повністю. Також її лейкоцити виявилися неправильними.

Інше обстеження виявило, що у жінки є так звана сенсорна атаксія – розлад, який перериває сенсорні сигнали зворотного зв’язку і пояснює, чому вона не могла контролювати свій сечовий міхур і відчувала галюцинації.

Лікарі припустили, що причиною обох проблем може бути “потенційне недоїдання”.

“Її чоловік підтверджує, що протягом останніх кількох місяців вона зменшила щоденне споживання їжі з двох прийомів їжі до лише сніданку вранці”, – розповів доктор Хсу.

Додаткові тести виявили, що JC мала тривожно низький рівень життєво важливого вітаміну B12, який може призвести до нейродегенерації. Тож лікарі зробили жінці ін’єкцію В12 і дали деякі добавки для приймання вдома. На певний це, здавалося, спрацювало – до пацієнтки повернувся сон, вона їла більше, і психоз припинився. Але через два місяці симптоми повернулися.

Після чергового нападу JC знову опинилася у відділенні невідкладної допомоги. Після додаткових аналізів крові лікарі виявили ті ж проблеми, що й раніше, незважаючи на те, що жінка приймала добавки та їла більше.

У цей момент медики пішли іншим шляхом і вирішили дослідити кал пацієнтки – і саме тоді все почало ставати зрозумілим.

“Вони знайшли яйця розміром 40 на 60 мікрометрів, Це була не лише пара яєць – їх були тисячі. Це було на додаток до сегментів, які, ймовірно, відкололися від того, що, здавалося, було різновидом стрічкового хробака“, – розповів доктор Хсу.

Запитавши в жінки, чи їла вона злаки або ж рибу, вона раптом згадала про суші на заправці.

Виявляється, стрічкові черв’яки мають особливий апетит до B12, тобто весь цей час вони висмоктували його з запасів організму жінки. Це також пояснює, чому вона почувалася краще після ін’єкції, адже B12 надходив просто у кров жінки, перш ніж досягти паразитів.

“Її нерви почали виходити з ладу, тому що в клітинах вироблялися неправильні хімікати без вітаміну B12”, – додав доктор Хсу.

“Хоча солітер може відкладати понад один мільйон яєць на день і жити в кишківнику людини 10 років, для лікування JC потрібна лише одна доза ліків від паразитів“, – додав він.

Після дев’ятимісячного випробування лише одна доза ліків означала, що жінка нарешті зможе добре відпочити.

Безсумнівно, це було востаннє, коли вона намагалася їсти їжу п’ятиденної давнини, особливо з автозаправної станції.