Жінок можуть мобілізувати?: в Україні оновили правила військового обліку

Уряд оновлює правила. Що нового та чи не почнуть мобілізовувати жінок в Україні?

Про це розповіли журналісти в ексклюзиві TSN.ua.

Мобілізація жінок: що відомо

Питання про мобілізацію жінок порушувалося вже неодноразово. Одні виступають за те, що її давно час запровадити, інші твердять — мобілізуватися жінки можуть лише добровільно і тільки так. Проте нагадаємо, що на військовий облік від травня 2024 року мали стати усі жінки, які мають медичну освіту. Натомість тепер в уряді оновили правила військового обліку і зараз абсолютно усі жінки можуть стати на військовий облік, якщо хочуть пройти базову військову підготовку. Про це заявив народний депутат фракції “Слуга народу”, член Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки оборони і розвідки Олександр Федієнко. Водночас Федієнко наголосив, що ризику, що жінок будуть масово мобілізовувати, немає.

“Ті жінки, які хочуть пройти базові навчання з поводження зі зброєю, з тактичної медицини, вони всі мають стати на облік”. 

Служба лише за бажанням

Нардеп додає, що одразу після закінчення підготовки, якщо жінка не матиме бажання продовжувати службу, її просто виключать з військового обліку. Водночас в Україні триває загальна мобілізація і, звісно, не обходиться без скандалів. Багато чоловіків заявляють про те, що їх, як кажуть в народі, “бусифікують”, а Мережею частенько розлітаються відео з бійками та суперечками між чоловіками і працівниками ТЦК. Щоправда, не завжди на відео потрапляють моменти, де було б видно, з чого розпочався конфлікт, але зараз не про це. Останнім часом усе частіше лунають розмови про те, що мобілізувати треба не лише чоловіків, а й жінок. Зокрема про це вже далеко не один раз заявляла скандальна нардепка, колишня “слуга народу” Мар’яна Безугла. От, наприклад, черговий допис щодо цього питання з’явився у її соцмережах 4 листопада. Нардепка заявила, що мобілізацію лише чоловіків вважає дискримінацією, й зазначила, що неодноразово подавала правки до законопроєктів щодо залучення до війська жінок, але колеги такі пропозиції не підтримували.

Призов за “ізраїльським зразком” 

Раніше депутатка прокоментувала й заяву радниці з гендерних питань командувача Сухопутних військ Оксани Григор’євої, яка в інтерв’ю The Times зазначила, що Україна “має ухвалити політику призову жінок на військову службу за ізраїльським зразком”.

Оксана Григор’єва натомість зазначала, що країна повинна готуватися до того, що найближчими роками українок таки доведеться мобілізувати. 

У статті йшлося про те, що серед жінок, які служать в українській армії, менш ніж десята частина виконує бойові завдання, а решта служать медиками, розвідниками та адміністраторами, адже лише 2018 року жінкам дозволили обіймати бойові посади.

Заява ЦПД 

Згодом на такі заяви відреагували в Центрі протидії дезінформації та повідомили, що питання мобілізації жінок в Україні не стоїть на порядку денному. Заява пролунала у відповідь на слова радниці з гендерних питань командувача Сухопутних військ Оксани Григор’євої та й в цілому на розповсюдження в Мережі інформації, що буцімто навіть законопроєкт вже готується.

“Час відкидати ілюзії” 

Тим часом відкидати ілюзії та готуватися до оборони жінкам порадила й очільниця волонтерського проєкту “Victory drones” Марія Берлінська, про це вона заявила в листопаді під час інтерв’ю спецкореспондентці ТСН Наталі Нагорній. Вона зазначила, що таке непопулярне рішення, як масова й обов’язкова мобілізація жінок під час війни, має бути ухвалене, адже це необхідно для збереження України.

Вона зазначила, що українські жінки мають так звані привілеї, адже можуть поїхати з країни під час війни, а також не долучатися до допомоги.

Хто ще “за” мобілізацію жінок? 

За мобілізацію жінок виступила і адвокатка та військова 92-ї окремої штурмової бригади Євгенія Закревська.

В інтерв’ю “Громадському” вона заявила, що вважає, що в Україні варто запровадити обов’язкову мобілізацію жінок. Військова пояснила, що зараз не вистачає новобранців навіть на поповнення втрат. Тому вона не вірить у можливість запровадження чітких термінів служби. Натомість військова пропонує налагодити ротації та активізувати мобілізацію.

ЗСУ про мобілізацію жінок

Нагадаю, що кілька місяців тому також у ЗСУ заявляли про необхідність розпочинати військову підготовку жінок. Зокрема, на підтримку такої ідеї висловився голова Ради резервістів Сухопутних військ ЗСУ Іван Тимочко. Але зазначив, що йдеться не про призов, а саме про набуття нових навичок.

Чому про це говорять? 

Така ідея виникла не просто так, пояснював Тимочко. За його словами, в РФ в такому разі буде менше мотивації продовжувати війну, бо що більша загальна навченість населення до спротиву, його консолідація та вміння злагоджено взаємодіяти між групами та за статевою чи професійною ознакою, то менше ворог хоче воювати.

Заява ексголовкома 

Крім цього, галасу у жовтні наробила і заява ексголовкома ЗСУ, а нині посла України у Великій Британії Валерія Залужного, який під час свого виступу у Лондоні заявив, що вийти із “затяжної” війни з Росією “практично неможливо”. Залужний нагадав, що ще 2023 року Захід не надав Києву достатньої кількості зброї, через що Україні під час контрнаступу не вдалося досягти “значних успіхів у розгромі Росії”.

Залужний заявив, що не виключає, що до лав ЗСУ доведеться мобілізовувати і жінок, якщо це буде необхідно, щоб врятувати Європу від війни.

Саме дві останні заяви спричинили найгучніші дискусії серед українців. Щодо виходу із затяжної війни, одні користувачі соцмереж погоджувались із тезою Залужного, інші — категорично її заперечували.

А от щодо мобілізації жінок задля порятунку Європи, то більшість — однієї думки.

Та варто зазначити, що нині у Раді навіть не йдеться про підготовку якихось документів про обов’язкову мобілізацію жінок. Раніше категорично проти цього виступав і президент Зеленський.

Скільки жінок зараз у ЗСУ? 

Нині ж, за даними Кабміну, в ЗСУ служать 65 тис. жінок – це приблизно на 40% більше, ніж 2021 року. Майже всі вони є добровольцями, бо примусового призову для жінок не існує, хоча жінки-медики зобов’язані ставати на військовий облік. Частка жінок-військовослужбовців в Україні менша, ніж у більшості країн НАТО, і становить 7,3%. Для порівняння – в армії США протягом останніх років частка жінок постійно перевищує 17%, а в армії Великої Британії – понад 11%.

Зараз охочі жінки в Україні можуть знайти вакансію, скажімо так, на роботу у ЗСУ, просто залишивши “заявки” на сайтах чи сторінках у соцмережах. А якщо жінка планує служити у конкретній військовій частині чи бригаді, звертатися необхідно безпосередньо до керівництва. Але знайти вакансії щодо працевлаштування у ЗСУ можна також на різноманітних порталах із пошуку роботи, щоправда, у вакансіях не пишуть — конкретно вакансія для жінок чи ні. Серед популярних пропозицій нині: просто військовослужбовець без конкретики, санітарний інструктор, медична сестра, медсестра-анестезіолог, кухар.

Зарплату обіцяють від 20 до 200 тисяч. Крім цього, скористатись можна також спеціальною рекрутинговою платформою, що допомагає військовим командирам знайти мотивованих людей у свої підрозділи, а охочим — долучитись до Сил оборони, обрати бажану посаду (як в тилу, так і на передовій). А ще шукати вакансії можна на сайтах чи сторінках у соціальних мережах окремих бригад чи батальйонів. Там пропонують часто тилові вакансії психолога, лікаря або ІТ-спеціаліста. Але чому так пожвавилися розмови про мобілізацію жінок і чи не готують нас так до чергового рішення — покаже час.