Життя навпроти Запорізької АЕС: як меканці Нікополя реагують на ймовірну загрозу катастрофи

Судячи з коментарів, місцевих жителів більше хвилює нестача води, яка виникла після підриву Каховської ГЕС.

Мешканці Нікополя на правобережній Дніпропетровщині, розташованого якраз навпроти Запорізької АЕС, готуються до найгіршого, проте полишати місто не поспішають. Масового виїзду місцева влада не спостерігає. Окрім загрози від росіян на атомній станції, люди потерпають від щоденних обстрілів. Цієї ночі окупанти гатили знов. До того ж, через підрив Каховськоі ГЕС Нікополь залишився без централізованого водопостачання. Його відновлюють, але вода зʼявилася менш ніж у половині міста. tsn.ua

До Запорізької атомної станції звідси – менше десяти кілометрів навпростець. ЗАЕС на іншому березі тепер обмілілого Каховського водосховища видно чи не з усіх районів міста.

Небезпеку усвідомлюють, але виїжджати з рідного міста не хочуть.

“Куди я, дитино, поїду? Мені вже під 80! Нікуди я не виїжджатиму. Я вже своє прожила”, – каже місцева жителька.

Що робити в разі підриву на станції, напередодні відпрацювали усі служби на навчаннях.

На випадок аварії на АЕС жителям повідомили, де будуть пункти збору задля евакуації. Медики шукають літніх та маломобільних, що не взмозі самотужки прибути до точок. У списку 951 людина. Та більшість з них від евакуації відмовилась.

“Обовʼязково буде транспорт, який буде їх вивозити, бо ці люди до автобусів не дійдуть, до електрички теж не дійдуть. ви знаєте, що вони кажуть? Вони кажуть: “помирати будемо вдома.” Я вже їм кажу, що помирати не треба, треба ж дочекатися перемоги”, – розповідає лікарка з Нікополя.

У центрі первинної медичної допомоги ажіотажу нема. Люди звертаються по традиційні консультації. Аптеки не штурмують. Йодид калію разом із інструкцією по застосуванню роздали в місті усім охочим безкоштовно ще торік, одразу після окупації АЕС. І закупили ще навіть більше, ніж жителів в Нікополі.

Більше нині потерпають через відсутність централізованого водопостачання, зізнаються медики. Тож поповнюють запаси задля роботи. Коли йдуть на виклик до літніх пацієнтів, приносять їм бутильовану воду.

Водопостачання, що зникло в Нікополі три тижні тому після теракту на Каховській ГЕС, потроху відновлюється. Нині вже більше третини жителів із водою. Коли буде у всіх, міська влада обіцяти не береться.  Передусім – через постійні обстріли міста.

“Обстріли тривають майже кожного дня. Бувають і по декілька разів на день. Нема прогнозів. Ми робимо всі необхідні заходи для відновлення сталого водопостачання”, – каже міський голова Нікополя Олександр Саюк.

“Ажіотаж значно спадає, бо люди вже потихеньку відкривають крани і радіють, що у них є вода. Система наповнюється, служба працює на цим, щоб на усіх поверхах у людей була вода і по всіх районах”, – говорить працівниця водоканалу Анна Борисенко.

Та ті, хто досі без води, ледь стримують емоції. “Ви просто подивіться на ті об’єми, які жінка має носити! Чоловік на роботі. У мене однорічна дитина вдома. Цього не вистачить реально, щоб випрати, купати дитину! Я не знаю! Чесно хочеться плакати”, – бідкається місцева жителька.

Пані Марина з трирічним сином  набирає воду додому. Каже: виїжджала з дитиною до іншого міста через постійні обстріли. Та врешті повернулися до чоловіка. Вірить: найгіршого не станеться.

Попри усі випробування та загрози на вулицях Нікополя триває ремонт. Біля будівель з вибитими шибками озеленювачі косять траву.

Нікополь обстрілюють вже дванадцятий місяць поспіль. Тут побито чотири тисячі будівель. Двадцятеро містян загинули і майже півтори сотні зазнали поранень. Але жителі сподіваються: місто витримає. І з хвилюванням вдивляються в Запорізьку АЕС на протилежному березі.