“Зрадонька” скасовується! Багато хто “кричить, що Захід дає нам мало зброї… Дозвольте вставити свої 5 копійок? То поїхали…
Вітаю, друзі. Багато хто горює з приводу того, що Захід не дає нам стільки зброї, скільки потрібно. Мовляв, зрада якась.
Дозвольте вставити свої 5 копійок? То поїхали.
Захід не дає нам саме стільки зброї з кількох причин. Перша і головна – він просто не має стільки і зразу. Ми просимо тисячу гаубиць. Де їх взяти, враховуючи те, що власні армії грабувати не можна? Тому накопичують потихеньку, витягаючи з резервів, і оголошують про передачу коли вже сталося. До слова, про ниття та сльози у нас вже близько 300 штук їх вже є. Лише з США більш ніж 110 штук.
Зрозумійте, ніхто не очікував, що Україна встоїть проти російського монстра. У Вашингтоні досі в шоці. Й досі проводять “розбірки” зі своїми розвідками чому сталася така грандіозна помилка: недооцінка здатності України до ефективного спротиву, коли розраховували на взяття Харкова протягом 24 годин, Києва протягом 72 і поразку України протягом тижня. І одночасно переоцінили здатність афганської армії та політичного режиму до спротиву талібам.
І термін у 4 місяці для запровадження постачання усього і у достатній кількості просто мізерний.
Поцікавтеся, скільки часу знадобилося для організації постачання озброєння, сировини та харчів для СРСР у 1941 році за вже розгорнутою і “обкатаною” на інших країнах програмою “ленд-ліз”. І тоді теж активні поставки почалися коли американці та британці пересвідчилися, що СРСР встоїть
Лише один аспект: перевезення усього цього через океан вимагає десятків мільйоні доларів. Які у бюджет не закладено і які треба звідкись взяти. А Європа в цьому відношенні – давайте казати чесно – взагалі ні про що. Армії більшості європейських країн дуже слабенькі. Навіть “лютий” Бундесвер за 30 років без СРСР деградував десь до половини сил ЗСУ.
Плюс економічна складові. Наприклад, Німеччина за останні 30 років капітально “присіла” на голку московських енергоносіїв і злізти з неї – питання навіть не півроку. Це пошук нових постачальників. А їхній газ уже розписано за іншими контрактами, буває, що на роки. Це пошук способу доставки, що логістикою зветься і таких “дрібниць” багато.
А москва свій газ використовує для шантажу. І будьмо реалістами: для німецького уряду та суспільства на першому місці стоять власні інтереси, а потім вже українські. І в США так само.
До слова, ще рік тому Україна стояла у пріоритетах США в другій десятці списку. Першим йшов Китай і його економічна експансія. Уявіть ситуацію: кремль напав на Азербайджан – чи ви би погодилися для приборкання агресора зменшити свою зарплату хоча б на 1/10? Де той Азербайджан, а у вас власні діти є.
А ще є політичні інтереси. “Нові” країни в Євросоюзі: Польща, Латвія, Литва, Естонія, Чехія прагнуть до лідерства. Німеччина, Франція, Італія категорично проти. Перші спираються на США та Велику Британію, а природнім союзником других була москва. Плюс небезпека російсько-китайського союзу.
Це все треба розуміти. І дякувати Небесам, що нас не залишили сам на сам з оскаженілим ведмедем.
Що небезпека від нього переважила вигоди. Для деяких країн переважила на дещицю, але все ж таки.
