Армія у 800 тисяч військових: чого Україна домагається від партнерів в Абу-Дабі

Тим часом Росія відрядила на зустріч Сергія Рябкова і почала говорити про перегляд питань безпеки в усій Європі.

Україна домагається, щоб партнери щонайменше 10 років після закінчення війни фінансували утримання 800-тисячної армії. Такі сили мають бути здатні відбити будь-який майбутній напад країни-агресора Росії. Це питання Київ порушує на переговорах в Абу-Дабі, де делегації України, США та Росії зустрілися вперше за дев’ять місяців. glavred.net

Про це з посиланням на високопоставлене українське джерело повідомило агентство AFP.

Співрозмовник агентства наголосив, що йдеться саме про фінансову підтримку армії в післявоєнний період. За його словами, війська такої чисельності мають зберігати здатність захистити країну від нової атаки.

Раніше президент Володимир Зеленський заявляв, що чисельність ЗСУ важливо зберегти на рівні 800 тисяч військових. Втім, за його словами, вона може бути іншою, якщо Україна стане членом НАТО.

Чого домагається Росія на переговорах?

За даними AFP, про намір Москви повернутися до вимоги переглянути багаторічну систему європейської безпеки свідчить склад її делегації. До її складу увійшов дипломат Сергій Рябков, який ще до повномасштабного вторгнення озвучував вимогу Кремля про відведення сил НАТО зі Східної Європи.

Джерело в російській делегації заявило, що врегулювання війни є “лише одним пунктом порядку денного”. Головна мета Москви, за його словами, – перегляд системи безпеки “для всього континенту”.

При цьому Володимир Путін неодноразово відкидав пропозиції щодо ширшого перемир’я та обіцяв, що його війська продовжать наступ в Україні.

Що кажуть в Україні та США?

Напередодні тристоронніх зустрічей країни Європи, Україна, США та НАТО у спільній заяві підтвердили “загальну прихильність до міцної післявоєнної архітектури європейської безпеки”. Голова української делегації Рустем Умеров зазначив, що пріоритетами Києва залишаються припинення вогню та гарантії безпеки.

“Наш народ чекає на закінчення цієї війни”, – сказав він.

Спецпосланець Дональда Трампа Джаред Кушнер повідомив делегатам, що США “зменшили розрив” між сторонами, однак деталей не розкрив. За його словами, Вашингтон сподівається створити нову систему безпеки між Україною, Росією та Європою, яка забезпечить “десятиліття, а то й століття миру”.

Чого чекати від переговорів в Абу-Дабі?

Політолог, голова правління Центру прикладних політичних досліджень “Пента” Володимир Фесенко в інтерв’ю “Главреду” звернув увагу, що внутрішньополітичні проблеми Дональда Трампа можуть позначитися й на відносинах з Україною.

“На жаль, вони можуть створювати проблеми й у відносинах з Україною. До того ж Трамп непередбачуваний: конфлікт із демократами в деяких ситуаціях може підштовхувати його до співпраці з Путіним. Таке теж можливо”, – зазначив експерт.

Західні аналітики вбачають у нинішньому раунді спробу Білого дому вийти далеко за межі припинення вогню. Старший науковий співробітник Центру Європи та Євразії Hudson Institute Меттью Бойс у коментарі Al Jazeera припустив, що йдеться про своєрідну велику угоду.

“Білий дім натякнув на якусь велику угоду, яка, схоже, розширює коло питань переговорів до європейського порядку безпеки”, – сказав Бойс.

Водночас експерт застеріг, що Кремль традиційно робить ставку на виснаження опонентів за столом переговорів.

“Путін зазвичай веде переговори так: вимагає максимуму, ескалює ситуацію і чекає, поки інші підуть на компроміс”, – підкреслив аналітик.

Переговори в Абу-Дабі – новини

Як повідомляв Главред, в Абу-Дабі розпочався новий раунд переговорів про закінчення війни. Рустем Умеров розповів, що перші зустрічі відбулися за участю європейців, НАТО, Єврокомісії та США. До складу української делегації також увійшли Кирило Буданов, Давид Арахамія, Сергій Кислиця та Вадим Скибицький.

Напередодні раунду США, Україна та Європа узгодили спільні позиції. Спецпосланець США Стів Віткофф у першій заяві наголосив, що будь-які домовленості мають поважати суверенітет України. Також він зазначив, що сильне НАТО залишиться основою колективної оборони.

Перший день тристоронніх переговорів завершився 10 листопада. За даними джерел, основну увагу сторони приділили гарантіям безпеки. Раніше Марко Рубіо назвав післявоєнну безпеку України центральним питанням раунду.