Події

“Бабушка” – як сказати українською: є щонайменше 7 милозвучних варіантів

У побуті українці часто-густо використовують слово “бабушка”. Але так говорити не варто.

Говорити про те, що суржик робить мову живою та різноманітною – все одно, що переконувати всіх про користь бур’янів на городі. Звісно, можна знайти певні аргументи та виправдання, чому гібридні українсько-російські словоформи мають право на існування (і цим грішать чимало українців), але варто визнати, що все це спотворює українську мову і ніскільки не сприяє її популяризації.

Скажімо, дико чути, коли у побуті українці часто-густо використовують слово “бабушка”.

“Моя бабушка найкраща”, “Мені бабушка приготувала на обід смачний супчик”, “Моя бабушка любить дивитися серіали”, “Якась бабушка продавала біля нашого будинку квіти, то я всі букети в неї купила”, – охоче розповідають одне одному українці.

Однак так говорити не варто, якщо прагнете розмовляти гарною українською, бо слово “бабушка” – це суржик відповідно до словника Анти-суржика. На заміну цього поняття в українській мові є купа чудових слів, які, без сумніву, вас зачарують.

То ж як сказати “бабушка” українською? Можете взяти до уваги слово “бабуся”. Відповідно до словника української мови, слово бабуся – це майже те саме, що баба, тільки ніжніший варіант.

“Бабуся, і, ж. Пестл. до баба. Взяла зілля, поклонилась: – Спасибі, бабусю! (Шевч., І, 1951, 52); – Чи воли, бабусю, говорять?.. – питає Чіпка в Оришки (Мирний, II, 1954, 48); За дівчиною чимчикувала стара бабуся (Ле і Лев., Півд. захід, 1950, 357)”, – йдеться у словнику.

Можна, звісно, вживати і слово “баба”. Ось яке пояснення цього слова знаходимо в Академічному тлумачному словнику української мови (СУМ):

“Баба, жін. 1. Мати батька або матері. Пустила баба внука, то він і побіг, тільки дверми стукнув (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 212); І в темні зарості бузкові Од баби вимкнувшись тихцем, Малий трьохліток чорнобровий За хитрим диба горобцем (Вітчизна, 10, 1947, 40).

2. Стара віком жінка. Був собі дід та баба. З давнього давна, у гаї над ставом, Удвох собі на хуторі жили (Тарас Шевченко, I, 1951, 311); Баба глянула на Горпину, і в старих очах заграв жаль (Панас Мирний, I, 1954, 265)”.

Однак на цьому зупинятися не треба, і можна підібрати собі якийсь милозвучний варіант, який якнайкраще передавати ваше відношення до бабусі. Так, у словнику синонімів української мови є милі варіанти, окрім слова “бабуся”: бабка, бабунця, бабуня, бабусенька, бабусечка, бабця.

Тепер ви знаєте, як звертатися  до бабусі українською.