Події

“Батальйон Буковель”: чи потрібно критикувати тих, хто витрачає гроші на відпочинок під час війни

Попереду зимові свята і, незважаючи на масштабні військові дії, частина людей планує відпустку, зокрема в дорогому Буковелі, а інша — засуджує їх за це. Фокус розбирався, чому українці, як і раніше, не дозволяють один одному відпочивати.

Напередодні зимових свят в Україні актуалізувалася тема відпочинку під час повномасштабної війни. У Мережі опублікували відеоролик черги машин у бік популярного гірськолижного курорту в Буковелі, що спровокувало вчергове дискусію в суспільстві — а чи можна витрачати гроші й відпочивати, поки на фронті тривають важкі бої і гинуть люди?  focus.ua

“Все одно можна ТЦК туди відправити. А то, що виходить, через війну у мене немає грошей заплатити ТЦК, щоб не чіпали, а там цілий клондайк”, — пишуть українці.

“А чим вони кращі за мене? Чи вони не такі, як я? Чому я втратив родича, а ці — ні? Я хочу того ж для них, як звичайна людина”, — додають інші.

У коментарях припускають, що ролик може бути неактуальним. Проте тема відпочинку під час війни залишається однією з найбільш чутливих. Багато хто, як і раніше, вважає, що українці не можуть витрачати гроші на відпустку, поки на фронті гинуть люди.

При цьому якщо зайти на Booking і спробувати забронювати номер на новорічні свята, то сайт повідомить, що 96% пропозицій у Буковелі на святкові дати зайняті.

Не вміємо відпочивати

Відпустка в Буковелі під час зимових свят і раніше вважалася одним із найпопулярніших і найдорожчих варіантів відпочинку в Україні. Гірськолижний курорт користувався попитом як у політичної еліти — незадовго до повномасштабного вторгнення там відпочивав президент Володимир Зеленський, так і в простих українців, готових викласти кругленьку суму за кілька днів далеко від міської метушні. Крім того, Буковель зарекомендував себе не тільки як популярний, а й привілейований курорт. Наприклад, він продовжував працювати під час зимового локдауну 2021 року, незважаючи на масштабні обмеження для бізнесу по всій країні.

На початку великої війни, коли українці проходили етап максимальної згуртованості, у соцмережах неодноразово лунали заяви про те, що відпочинок — “не на часі”. Влітку 2022 року, за даними опитування компанії Gradus Research, тільки 3,5% респондентів виїхали в подорож Україною, а 2,5% — вирушили за кордон. Інша частина суспільства працювала на знос, відмовляючи собі в праві відновити виснажені ресурси внаслідок стресу і тривожності.

На другому році повномасштабного вторгнення ситуація змінилася. Частина українців, прислухавшись до порад психологів про те, що ресурси потрібно відновлювати, стала дозволяти собі відпустку. Під час літнього сезону в Одесі відкрили пляжі, які заполонили сотні відпочивальників. Внутрішній туризм користувався популярністю, а разом із ним — зростали ціни на відпочинок, зокрема на дорогих курортах, на кшталт Буковеля. Це породило хвилю невдоволення в суспільстві — мовляв, відпочивати потрібно, але не надто дорого.

За словами Андрія Козінчука, капітана ЗСУ, військового психолога, критика відпускників пов’язана з тим, що люди, як і раніше, забороняють собі відпочивати, незважаючи на те, що суспільство відчуває колосальну втому від війни. Через це виникає дисонанс: якщо мені відпочивати не можна, чому інші це роблять.

“Я не підтримую Буковельські тусовки з шиком. Але я проти того, щоб не відпочивати. Різдво, Новий рік, іграшка дитині на Святого Миколая — це все традиції, фундаментальні цінності, які нас об’єднують. Це те, що ми називаємо духовністю. Якщо цього не буде, вважайте, що ми програли”, — зазначає Козінчук

Експерт додає, що українці поки що погано розуміють, що означає відпочивати екологічно. З цієї причини частина суспільства витрачає величезні кошти, щоб відновити ресурс, а інша — відчуває роздратування через те, що так зробити не може.

“Ми не звикли відпочивати, ми звикли відриватися. У новинах — депресія, всім потрібна віддушина. Ринок послуг нікуди не подівся, і це нормально. Заборонити розваги було б неправильно. Якщо частина суспільства відпочиває, це означає, що вони відчувають себе в безпеці. І це хороша новина, з одного боку. З іншого — частині суспільства цього відпочинку не вистачає. І вони зриваються на тих, у кого його достатньо”, — додає Козінчук.

Підтримка бізнесу

За словами економіста Олега Пендзина, підтримка бізнесу під час повномасштабної війни — одне з важливих завдань держави. Надання послуг, зокрема з організації відпочинку, якщо вони користуються попитом, дає можливість отримувати бюджету додаткові доходи, які формуються за рахунок податків і зборів.

“У нас 70% ВВП — це послуги. Давайте не будемо користуватися послугами перукарів принципово, тому що в Україні війна. Можна придумувати що завгодно, але країна повинна продовжувати жити, і в процесі — використовувати різні засоби, щоб наповнювати бюджет. Військові на “нулі” отримують зарплату, зокрема додаткові виплати, з держбюджету, який формуються за рахунок податків і зборів”, — каже Фокусу Пендзин.