Буферна зона та фактор Трампа. Переговори в Абу-Дабі 10 листопада та п’ять ризиків угоди — Politico

Дипломатична активність навколо можливого припинення вогню та підготовки тристоронньої зустрічі представників України, РФ та США в Абу-Дабі активізувалася перед зимовою кампанією через суттєвий тиск із боку урядової команди Трампа. nv.ua

Саміт в ОАЕ. Вимоги щодо НАТО

Під посиленим тиском президента США Дональда Трампа Київ і Москва готуються направити свої переговорні групи до Абу-Дабі. Тристороння зустріч за участю американських посадовців запланована на 10 листопада. Головна мета — оцінити реальність досягнення угоди про припинення вогню, повідомляє Politico.

Видання наводить слова президента України Володимира Зеленського, який наполягає, що порядок денний зустрічі насамперед має включати першочергові кроки з деескалації: масштабний обмін полоненими, припинення ударів по об’єктах енергетичної інфраструктури та відновлення безпеки цивільного судноплавства в Чорному морі. Технічні групи також мають узгодити формат майбутнього саміту лідерів — Дональда Трампа, Володимира Зеленського та Володимира Путіна.

Для України принциповим питанням залишається отримання надійних гарантій безпеки від США, Європи та НАТО, які унеможливлять нову агресію з боку Росії.

Москва висуває взаємні вимоги. Володимир Путін очікувано порушить питання гарантій безпеки для РФ, які передбачають обмеження або повне скасування присутності НАТО в регіоні.

Торги за Донбас і двосторонній трек

Висвітлюючи чутливе територіальне питання, Зеленський наголосив, що визначення будь-яких кордонів чи компромісів можливе винятково на рівні лідерів держав, оскільки ніхто інший не має відповідних повноважень.

«Ми готові обговорювати питання територій, тому що росіяни постійно хочуть його обговорювати», — зауважив президент.

Під час попередніх раундів перемовин Україна як компроміс була готова обговорювати ідею демілітаризованої «буферної зони» по обидва боки лінії зіткнення на Донбасі. Українські переговорники останніми тижнями знову порушували це питання на консультаціях із американською стороною.

Тим часом європейські країни наполягають на своїй обов’язковій участі у фінальних переговорах. Головним аргументом є те, що саме Європа забезпечує основну фінансову та військову підтримку після того, як Дональд Трамп припинив американську допомогу у 2025 році. Європейським урядам доведеться долучитися до гарантій безпеки ще й тому, що потенційний миротворчий контингент в Україні складатиметься переважно з європейських військ. Коаліція з понад 30 країн під проводом Великої Британії, Франції та Німеччини вже підготувала детальні пропозиції.

Водночас Київ паралельно вивчає можливість надання двосторонніх гарантій безпеки безпосередньо зі США — цей трек узагалі не потребує залучення європейських чиновників.

План відбудови України за аналогією з «планом Маршалла» також неможливий без залучення Брюсселя. Однак Європа досі не визначилася, хто саме має представляти її інтереси за столом переговорів.

Дзвінок Путіну від «чоловіків середнього віку»

Через відсутність єдиного переговорника від ЄС деякі лідери беруть ініціативу у власні руки. Днями президент Фінляндії Александр Стубб та прем’єр Норвегії Йонас Гар Стьоре провели 90-хвилинний телефонний дзвінок із Путіним і закликали його зупинити війну. Це викликало хвилю обурення в Данії, Італії, Швеції та Литві.

«Занадто багато чоловіків середнього віку хочуть увійти в історію, вирішивши цю війну», — заявив один із розчарованих європейських дипломатів.

Розмова скандинавських лідерів із Кремлем не принесла результатів. За даними джерел издания, Путін більшість часу читав їм лекцію з регіональної історії. Експерти переконані, що Кремль просто тягне час. Російський очільник розраховує на виснаження української енергетики взимку та сподівається, що Європа на чолі з ультраправою Марін Ле Пен у Франції втомиться платити за війну наступного року.

Фактор Ірану

Паралельно суттєвим ризиком для українського треку є ескалація війни між США та Іраном. Наприкінці жовтня спецпредставник США Стів Віткофф провів серію консультацій: 20 жовтня він зустрівся в Осло із Зеленським, Стуббом і Стьоре, а наступного дня вилетів до Санкт-Петербурга на зустріч із Путіним. Наступний етап підготовчих перемовин у Брюсселі американська сторона скасувала через загострення на Близькому Сході.

Тепер перебіг саміту в Абу-Дабі повністю залежить від рішення Вашингтона.

«Ми дуже сподіваємося, що ескалаційні процеси на Близькому Сході, які зараз є предметом настільки широкого обговорення, не завадять», — заявив Володимир Зеленський.

У Брюсселі розуміють, що не можуть покладатися лише на мирні переговори, і готуються подвоїти військову й фінансову допомогу Україні, а також посилити санкції проти РФ. Питання довгострокового фінансування оборонних потреб України лідери ЄС детально розглянут та обговорять на саміті в Брюсселі 26 листопада, резюмує Politico.