Частина громад України не витримає доби блекауту: з’явився тривожний прогноз

Блекаут в Україні може залишити майже третину громад без базових послуг уже за добу. Лише 4% громад мають запас автономності понад 72 години.

Майже третина українських громад і кожне друге велике місто цієї зими можуть не забезпечити базові критичні послуги навіть протягом доби без електроенергії. Лише 4% громад здатні працювати автономно понад 72 години одночасно за всіма дев’ятьма базовими послугами. Про це повідомила Голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування Олена Шуляк, посилаючись на дані опитування “Готовність громад до зими 2026/27”, проведеного з 1 по 11 вересня аналітичним центром We Build Ukraine, передає РБК-Україна.

В опитуванні анонімно взяли участь 145 громад із 24 областей України та Києва. Найбільше серед них було представників центральних регіонів – 46%, ще 32% становили прифронтові громади, переважно сільські та селищні, а 22% – західні, здебільшого міські.

Саме ці дані стали основою обговорення на тематичному круглому столі We Build Ukraine 17 вересня. Учасники оцінювали здатність громад забезпечувати населення у разі тривалих перебоїв з електро-, тепло- та водопостачанням.

За результатами дослідження, 34% громад не зможуть впоратися навіть з однією з дев’яти базових послуг протягом доби. Серед великих міст із населенням понад 50 тисяч цей показник сягає половини.

Лише 14% громад назвали себе повністю готовими до тривалих перебоїв з електро-, тепло- та водопостачанням. Решта оцінюють власну готовність як часткову або визнають, що взагалі не готові.

Найбільша проблема пов’язана з автономним живленням критичної інфраструктури. Середній рівень забезпечення резервними джерелами становить 67%, однак цього недостатньо для тривалої роботи.

“Резервним живленням у середньому покрито 67% критичних об’єктів, однак понад 72 години за всіма дев’ятьма послугами одночасно витримають лише 4% громад. Тому, передусім необхідно провести аудит потужності наявних генераторів проти реального навантаження об’єктів, впровадити протоколи черговості навантаження і окремо зосередитися на водоканалах та насосних станціях”, – зауважила Шуляк.

Окремий ризик – забезпечення генераторів паливом. У 78% громад його недостатньо, а паливо для генераторів і котелень становить 48% від усіх запитів на підтримку.

За словами Шуляк, резерви потрібно формувати до початку кризової ситуації. Передусім ідеться про лікарні, водоканали та шкільні котельні, для яких пропонується встановити точні нормативи необхідного запасу.

Ще один механізм – заздалегідь домовитися з паливними компаніями про роботу під час масштабних відключень. Такі домовленості можуть визначити обсяги поставок, одержувачів, ціни та умови роботи.

“Такі меморандуми можуть фіксувати, куди і яким громадам постачати паливо в разі блекауту, за якою ціною і на яких умовах, і компанії наперед розумітимуть свою роль у кризовій ситуації”, – зазначила Олена Шуляк.

Для облаштування резервів також пропонується використовувати донорське фінансування. Сільські громади, яким складно самостійно утримувати необхідний запас, можуть об’єднувати ресурси із сусідніми громадами під координацією обласних військових адміністрацій.

Окремо дослідження виявило проблему з визначенням людей, які потребуватимуть допомоги під час тривалого знеструмлення. 34% громад не можуть точно сказати, кого саме з вразливих мешканців вони не зможуть підтримати самостійно.

Йдеться про відсутність єдиного місцевого реєстру та прив’язаного до нього алгоритму дій у кризовій ситуації.

“Такий реєстр повинен бути прив’язаний до конкретного плану дій: хто і яким транспортом здійснює евакуацію, хто перевіряє потреби людей, хто постачає воду чи ліки”, – резюмувала Шуляк.

Якою буде наступна зима

Київ цієї зими може зіткнутися з масштабними перебоями в електропостачанні, водопостачанні та роботі каналізації через нову хвилю російських ударів. За оцінками джерел The Economist, столиця ризикує опинитися в особливо складному становищі вже до жовтня. Про це пише видання The Economist.

Західний дипломат, якого цитує видання, заявив, що Київ може опинитися під критичним тиском уже цього року. Український чиновник, своєю чергою, прогнозує різке загострення ситуації найближчими місяцями.

“Вони будуть мучити Київ. Вони використовуватимуть втому, виснаження та інші фактори, щоб спробувати спровокувати трагедію”, – сказав український чиновник.

Водночас Україна підійшла до нового опалювального сезону з посиленою енергетичною інфраструктурою. За даними The Economist, західна допомога дала змогу зміцнити об’єкти, які Росія систематично атакувала протягом попередніх зим.

Однак повністю уникнути масштабних перебоїв може не вдатися. Українські посадовці й аналітики очікують, що атаки на енергетичні об’єкти й надалі призводитимуть до значних обмежень електропостачання, причому їхня частота може зрости порівняно з минулим роком.

Особливу увагу Росія, ймовірно, зосередить на Києві та його енергетичній системі. У разі повторного знищення місцевих генерувальних потужностей столиця може стати залежною від обмеженої кількості ключових енергетичних вузлів.

Одним із найбільш критичних об’єктів називають підстанцію на 750 кВ у Макарові Київської області. Саме через неї проходить значна частина можливостей для забезпечення столиці електроенергією.

За оцінкою джерел видання, за працюючої підстанції Київ зможе отримувати електроенергію близько 16 годин на добу. У разі її втрати цей показник може скоротитися приблизно до чотирьох годин.