Чи буде Росія бити по урядовому кварталу в Києві – в Держдумі відповіли
У Росії фактично визнали, що Верховна Рада та Офіс президента України не розглядаються як реальні “центри ухвалення рішень”, попри погрози Москви.
Після гучних заяв російського МЗС про можливі удари по так званих “центрах прийняття рішень” в Україні голова комітету Держдуми РФ з питань оборони Андрій Картаполов заявив, що ані Верховна Рада України, ані Офіс президента не належать до таких цілей.
На його думку, аналогічно таким центром не можна вважати і Держдуму РФ.
“Верховна Рада не є центром прийняття рішень — точно так само, як у Росії, наприклад, ним не є Державна дума. Депутати ж не контролюють війська і не визначають, куди і коли завдавати ударів”, — сказав російський чиновник, якого цитує видання “Агенство”.
Він також заявив, що це стосується й Офісу президента України, стверджуючи, нібито Володимир Зеленський не перебуває там постійно та працює з укриття.
“В офісі в нього двоє охоронців і п’ять прибиральниць. Чи є сенс витрачати дорогі боєприпаси на, по суті, порожнє місце?”, — додав Картаполов, який неодноразово робив українофобські заяви різного штибу.
Картаполов пояснив, що під “центрами ухвалення рішень” у Росії мають на увазі захищені командні пункти Збройних сил України, які, за його словами, розташовані не в центральній частині Києва.
Новий удар по Києву – про яку загрозу попередив експерт
Як писав Главред, військовий експерт Олег Жданов зазначає, що загроза нових масштабних ударів по Києву залишається доволі високою, хоча між такими атаками Росія може витримувати триваліші проміжки часу.
“Можливість повторів є. Просто інтервал між такими ударами може бути більшим. В принципі, вони майже два тижні витримали між останнім масованим нальотом на Київ і цією атакою. Причому в цю атаку вони зібрали все, що змогли зібрати”, — сказав він.
Він припустив, що головною метою останнього удару був не стільки військовий результат, скільки психологічний та політичний вплив. Експерт вважає, що Кремль прагнув чинити тиск як на українське суспільство, так і на західних союзників України. Також серед потенційних цілей могли бути державні установи, зокрема Верховна Рада та Офіс президента, адже удар по таких об’єктах спричинив би значний інформаційний ефект.
