Де зараз і який має вигляд 18-річний Вадим – прийомний син Лілії Подкопаєвої. Фото

Олімпійська чемпіонка Лілія Подкопаєва всиновила Вадима в 2006 році, побачивши його в одному з донецьких дитбудинків. Малюку тоді не було й року, але спортсменка ні на мить не сумнівалася, що зможе дати йому любов та турботу. Відтоді пройшло вже 18 років, і українка не втомлюється нахвалювати свого сина, який зараз навчається та живе з нею в США.

В інтервʼю OBOZ.UA зірка спорту розповіла, як підліток допомагає Україні, чим він займається в Штатах, і дала поради батькам, які обдумують всиновлення дитини.

Дорослий Вадим, який під час повномасштабного вторгнення РФ в Україну вже закінчував американську школу, часто звертав увагу однокласників на геноцид свого народу.

“Вадим і Кароліна брали і беруть участь в акціях, пов’язаних з Україною. Вони в перших рядах! Коли по Красноармійську (нині Покровськ. – Ред.) рік тому запустили ракети, було багато загиблих, у школі Вадима зробили акцію біля станції метро в Атланті. Вадим там виступав, розповідав історію дівчинки, яка вижила. Потім вони збирали гуманітарну допомогу”, – розповіла олімпійська чемпіонка.

Цьогоріч Вадим писав есе, вступаючи до вишу. В тексті він згадав свою батьківщину і мамині здобутки, що дуже розчулило Лілію Подкопаєву.

“Я дуже пишаюся своїм сином! Цьогоріч Вадим вступав до університету, і треба було написати есе. Він написав про свій шлях, що був усиновлений, з якого він міста, країни і що хоче бути схожим на маму в тому сенсі, що якщо у людини є мрія, то треба її досягнути. Він мені казав, що не хотів використовувати мої заслуги, не хизувався, хто його мама. Це було так емоційно. Ми багато в чому прислухаємось до Вадима, він обізнаний у багатьох речах, багато читає”, – похвалила сина українка.

Наразі юнак обирає між різними варіантами вишів, адже завдяки хорошому навчанню може мати стипендію та безкоштовно здобувати знання в США.

Батькам, які обмірковують можливість всиновити дітей з дитбудинків, Лілія Подкопаєва радить не баятися. На думку зірки, якщо така думка вже поселилася в голові, значить це правильне рішення.

“Не треба грати роль – бути мамою, просто потрібно поводитися природно в спілкуванні, любити цю дитину, і тоді все буде добре… Я зі свого боку робила, що могла, а там як Богу завгодно. Щоразу, коли Вадим мене обіймає, то каже: “Люблю тебе, мамо!” І це безцінно. Тому ще раз повторюю – не треба боятися. Якось мені дали одну пораду: у вас завжди знайдеться куточок і тарілка каші… Я дякую всім тим, хто це зробив або думає зробити. У нас у мирний час було багато дітей, які були без батьків, а зараз і поготів. “Чужих дітей” не буває, вони всі наші, і кожній людині потрібна любов та підтримка”, – наголосила спортсменка.