До України їдуть ЗРК Patriot. Що відомо про ППО, яку називають однією з найкращих у світі

Останніми днями інформаційний простір заполонили новини про американський зенітний ракетний комплекс Patriot. 13 грудня секретар РНБО України Олексій Данілов зробив прозорий натяк у Twitter. Наступного дня пані посол США в Україні Бріджит Брінк у контексті чергової російської повітряної атаки на Київ написала, що “додаткова підтримка вже в дорозі”. А 20 грудня американське видання CNN повідомило, що США передадуть Україні Patriot вже у наступному пакеті військової допомоги. Крім цього, подейкують, що українські військові вже проходять навчання на ЗРК Patriot у Німеччині.

У Білому домі офіційно передачу систем підтвердили 21 грудня. OBOZREVATEL вже розібрався – що це за система ППО і чим вона може бути корисною для України.

Актуальність

Україна перебуває у процесі створення багатоешелонованої системи протиповітряної і протиракетної оборони, яка потребує зенітних комплексів різного спрямування: великої, середньої і малої дальності, а також комплексів ближньої дії. ЗРК MIM-104 Patriot вважають універсальним комплексом середньої дальності.

Зенітні ракетні комплекси середнього радіуса дії призначені для ураження літаків, крилатих і балістичних ракет, вертольотів та безпілотних літальних апаратів противника на дальності від 15 до 300 км вдень та вночі за будь-яких погодних умов.

До них належать радянські/російські С-300, німецькі IRIS-T, норвезько-американські NASAMS (охороняють Білий дім у Вашингтоні), американські Hawk і Patriot тощо. Для України, яка потерпає від обстрілів російськими крилатими та балістичними ракетами, такі зенітні системи є особливо актуальними.

Станом на початок війни найпотужнішим засобом ППО на озброєнні Збройних сил України був радянський зенітний ракетний комплекс С-300 середньої дальності, чого було явно недостатньо для того, щоб повністю “закрити небо”. Тому системи протиповітряної оборони одразу ж посіли важливе місце в українських запитах на військову допомогу від західних партнерів.

У жовні Україна отримала перший ЗРК IRIS-T від Німеччини, а у листопаді – перші ЗРК NASAMS від США. Обидві системи призначені для перехоплення ворожих цілей на середніх та малих висотах і вже чудово себе зарекомендували на практиці, продемонструвавши 100%-ві показники влучання у цілі.

Що стосується передання Україні ЗРК Patriot, то це питання лежало у політичній площині й до останнього часу видимих просувань не мало. А між тим вони були б дуже помічними для захисту насамперед об’єктів енергетичної інфраструктури.

Що за установка Patriot

ЗРК Patriot (“Петріот”, у перекладі з англійської – “Патріот”) – це американський зенітний ракетний комплекс протиповітряної оборони, призначений для ураження цілей на середніх висотах. Він ефективно захищає від крилатих і балістичних ракет, а також від літаків. Збивати ними дрібніші цілі, такі як безпілотники тактичного рівня, нераціонально з огляду на те, що вартість пуску однієї ракети Patriot складає 3 млн доларів США.

ЗРК Patriot виробляється американською компанією Raytheon із 1976 року і з того часу зазнав багато модернізацій і модифікацій. Сучасна версія MIM-104 Patriot стоїть на озброєнні армії США і її союзників із 1984 року. Від попередніх версій її відрізняє здатність протидіяти балістичним ракетам.

Наразі використовуються дві базові версії Patriot – PAC-2 і PAC-3. Різниця між ними полягає в тому, що комплекси Patriot PAC-2 (другого покоління) із керованими протиракетами призначені в основному для знищення крилатих ракет і літаків, але здатні також перехоплювати й балістичні ракети, хоч і з меншою ефективністю. А от комплекси Patriot PAC-3 (третього покоління) вже спеціально пристосовані для знищення саме балістичних ракет.

Як відомо, маршовий політ балістичної ракети відбувається на надвеликій висоті (до 50 км та більше), а ударну частину польоту така ракета проходить на високій швидкості майже під прямим кутом до поверхні, тому її важко перехопити. Та навіть у випадку ураження балістичної ракети немає жодної гарантії ефективного виведення з ладу її бойової частини – здебільшого боєголовка все одно впаде на землю й вибухне. Однак протиракети ЗРК Patriot PAC-3 працюють так, що стріляють попарно: одна ракета наводиться прямо на боєголовку ракети і детонує під час безпосереднього контакту з нею, а друга ракета виявляє вцілілі уламки та знищує їх. Таким чином балістична ракета повністю знищується у повітрі разом із боєголовкою.

Наразі невідомо, про які саме системи ППО Patriot ідеться в контексті поставки в Україну – PAC-2 чи PAC-3. Можливо, про обидва ЗРК одночасно.

Кожна батарея Patriot коштує близько 1 млрд доларів США і складається з пункту керування, РЛС, восьми пускових установок, кожна з яких містить по 4 (PAC-2) або по 16 (PAC-3) зенітних керованих ракет, а також джерел енергозабезпечення і допоміжного обладнання (транспортно-зарядних машин, ремонтних машин тощо).

Пускові установки та допоміжні машини розміщуються на колісному шасі різних виробників, залежно від країни-експлуатанта. В США це Kenworth або Oshkosh, в Європі – MAN або GINAF.

Використана в комплексі універсальна РЛС AN/MPQ-53 (у PAC-2) або AN/MPQ-65 (у PAC-3) створена за технологією пасивної фазованої антенної решітки та відповідає за роботу системи розпізнавання “свій-чужий”, протидію заходам радіоелектронної боротьби та наведення ракети на ціль за алгоритмом “наведення через ракету” (метод наведення керованої ракети, який поєднує у собі елементи напівактивного самонаведення та радіокомандного керування).

Що за ракети

Модель Patriot PAC-3 використовує ракети ERINT, які при довжині 4,826 метра та діаметрі 0,254 метра мають масу 316 кілограмів, з яких 24 кілограми припадає на боєголовку з кінетичним перехоплювачем. Ракета може уразити цілі на відстані до 45 км і по висоті до 20 кілометрів. Кількість ракет у пусковій установці – 16 (по чотири в кожному пусковому контейнері).

Модель Patriot PAC-2 використовує ракети MIM-104, які при довжині 5,31 метра й діаметрі 0,41 метра мають масу 912 кілограмів, з яких 91 кілограм припадає на боєголовку. Ракета розвиває швидкість до 1700 м/с і може уразити цілі на відстані від 3 км до 100 км (балістичні ракети – від 3 км до 20 км) і по висоті від 60 метрів до 25 кілометрів. Кількість ракет у пусковій установці – 4 (по одній у кожному пусковому контейнері).

Перспективи

Представники США не раз говорили про те, що допомагають Україні створити інтегровану систему засобів протиповітряної оборони “різної дальності”. Зокрема, про це 11 листопада на брифінгу в Пентагоні чітко заявила заступниця прессекретаря міністерства оборони США Сабріна Сінгх.

“По суті ми створюємо – можливо, я використовую тут невдалу аналогію, – мережу систем ППО різної дальності. Я маю на увазі системи ППО Hawk і Avenger зі США, а також систему IRIS-T із Німеччини”, – сказала Сабріна Сінгх.

Вона пояснила, що всі названі системи ППО мають різну дальність дії і всі вони роблять різний внесок на полі бою, що забезпечує Збройним силам України більшу ефективність.

Можна не сумніватись, що система ППО Patriot впишеться в цю мережу ідеально – як засіб перехоплення балістичних ракет, що особливо актуально в контексті чуток про постачання Іраном Росії цього виду озброєння. Як відомо, наразі Україна не має ефективних засобів протидії балістичним ракетам.

Якщо Україна таки отримає ППО Patriot, то зробить великий крок у напрямку створення багатоешелонованої системи протиповітряної і протиракетної оборони, яка рано чи пізно “закриє небо” від російських ракет, дронів, літаків та гелікоптерів.

І в цьому випадку не так важлива кількість отриманих установок тут і зараз, як сам факт їхнього передання Україні, який свідчитиме про наявність відповідного політичного рішення. Адже, як показує практика, – саме на цьому моменті стопориться більшість українських запитів на озброєння (як, наприклад, відмова Німеччини передати системи ППО Patriot Україні). Ба більше – західні партнери прямим текстом говорять, що готові збільшити обсяги військової допомоги, але лише в межах поточного асортименту. Тепер Patriot стане частиною цього асортименту.