Іран вивісив червоний прапор. Чи загрожує Саудівській Аравії війна і до чого готується Захід

Саудівська Аравія повідомила партнерів про плани Ірану напасти на країну. Нібито в такий спосіб останній намагатиметься переключити увагу з внутрішніх протестів на боротьбу з зовнішнім ворогом.

РБК-Україна зібрало все, що відомо про нове можливе загострення на Близькому Сході.

Підвищена боєздатність

Напередодні американська газета The Wall Street Journal вийшла з матеріалом про те, що офіційні особи Саудівської Аравії поділилися з США розвідданими, які свідчать про неминучу атаку на низку об’єктів на території королівства. У відповідь американську армію в регіоні та збройні сили сусідніх країн привели до підвищеної боєздатності.

Також згідно з даними саудівської сторони, Іран готується атакувати Ербіль – столицю Іракського Курдистану. Зокрема, щоб відвернути увагу від масових протестів, що продовжуються, через смерть молодої дівчини Махси Аміні після побиття за неправильно одягнений хіджаб. РБК-Україна докладно писало про те, як іранська влада намагалася придушити народний гнів.

Джерела Associated Press уточнюють, що саудівська сторона вважає це реальною загрозою нападу, причому найближчим часом або протягом 48 годин. Проте досі жодне посольство чи консульство США у регіоні не випускало попереджень для своїх громадян. Американські ЗМІ наголошують, що чиновники розкрили чутливу інформацію на умовах анонімності.

Червоний прапор на мечеті

У ніч на 2 листопада мережею почало розповсюджуватися відео піднятого червоного прапора над однією з іранських мечетей. Відразу ж з’явилися теорії про те, що цей “прапор помсти” аналогічний тому, який був піднятий у січні 2020 року перед ударом по американській авіабазі Айн-аль-Асад в Іраку. Зазначимо, тими ж днями іранські військові збили над Тегераном літак “Міжнародних авіаліній України”.

Як пише аналітична група Open Source Intelligence Monitor, це фактично означає оголошення війни. Але справжність опублікованого відео досі не підтверджено. До того ж, джерела розходяться в тому, де саме підняли прапор – над святинею Шах-Черах у Ширазі або над мечеттю Джамкаран на околиці Кума.

Іранська воєнна операція початку 2020 року була відповіддю на ліквідацію одного з лідерів Корпусу вартових ісламської революції, генерала Касема Сулеймані, цілеспрямованою атакою Військово-повітряних сил США в Багдаді (Ірак). Тоді під удар потрапили американські бази та нафтопереробні заводи у Саудівській Аравії.

“Це було зроблено на честь шахіда Касема Сулеймані, якого вбили американці, тим самим пообіцявши, що вони помстяться за його мученицьку смерть”, – пояснювали підняття червоного прапора в Ірані.

Реакції сторін

На даний момент офіційно реагує лише Вашингтон, який говорить про стурбованість та готовність відреагувати на можливу атаку з боку Ірану.

“Ми стурбовані картиною загроз і підтримуємо постійний контакт за військовими та розвідувальними каналами з Саудівською Аравією. Ми без вагань будемо діяти на захист наших інтересів та партнерів у регіоні”, – йдеться у заяві представника Ради національної безпеки.

Відповідаючи на запитання щодо саудівських розвідданих, прес-секретар Пентагону Пет Райдер зазначив, що США хочуть отримати більш докладні відомості.

“Але те, що ми говорили раніше, і я повторю це, полягає в тому, що ми залишаємо за собою право захищатися незалежно від того, де наші сили служать, в Іраку чи деінде”, – підкреслив він.

Представник Державного департаменту США Нед Прайс, не вдаючись до подробиць, додав, що Америка “стурбована картиною загрози”. Саудівська Аравія наразі не відповіла на запити західних ЗМІ про коментарі. Як і місія Ірану в ООН.

“Останнє попередження” від Ірану

Іранська влада вже більше місяця не може придушити масові протести і вважає, що їх підігрівають зовнішні вороги. Наприкінці вересня десятками балістичних ракет і бойових безпілотників було атакувано північні райони Іраку, один з них було збито американським військовим літаком біля Ербіля.

Офіційний Тегеран публічно звинуватив курдські групи, які базуються у цьому місті, у розпалюванні заворушень. Крім того, за його версією, до підбурювання до демонстрацій причетні Саудівська Аравія, США та Ізраїль.

Зокрема, у жовтні командувач КВІР Хоссейн Саламі публічно вимагав від Ер-Ріяда припинити висвітлення протестів в Ірані супутниковим каналом Iran International. Цей канал веде мовлення з Лондона на фарсі та є популярним серед багатьох іранців.

“Це наше останнє попередження, тому що ви втручаєтеся в наші внутрішні справи через ці ЗМІ. Ви залучені до цієї справи і знаєте, що ви вразливі”, – пригрозив він саудівській стороні.

Державне інформаційне агентство IRNA називає Iran International створеною Саудівською Аравією мережею, яка “застосовує повністю антиіранський підхід”. Завдяки репортажам цього телеканалу весь світ облетіли кадри масових заворушень та зіткнень протестувальників з військовими та поліцією.

Протести, спричинені смертю курдської дівчини, тривають уже півтора місяці. За цей час загинуло понад 200 осіб, близько 1000 заарештовано.

Іран у гібридній війні з Саудівською Аравією

У 2019 році сталася велика атака на нафтові об’єкти в Саудівській Аравії, внаслідок якої видобуток скоротився вдвічі, що спричинило різкий стрибок цін на енергоносії. Примітно, що в тій атаці було використано трикутні дрони-камікадзе типу Shahed-136, які сьогодні Росія застосовує проти України. Логічно, що у причетності до атаки звинуватили Іран, який у свою чергу заперечував це. До речі, ООН також не знайшла доказів.

Останніми роками саудівці також неодноразово зазнавали ударів безпілотників, ракет і мінометних обстрілів з боку повстанців-хуситів, що підтримуються Іраном в Ємені. Для боротьби з ними Ер-Ріяд сформував коаліцію у 2015 році. Проте зазнав міжнародної критики за авіаудари, внаслідок яких загинули десятки мирних жителів.

Як це може вплинути на Україну

Поки що відповісти на це питання складно, оскільки Іран ще не відкрив свій фронт. Але в будь-якому разі нинішня ситуація може стати тестом для союзницьких відносин з Росією, якій він постачає ударні дрони для війни в Україні. І, як очікується, найближчим часом передасть велику партію ракет.

Як відзначають аналітики Інституту вивчення війни (ISW), повідомлення про поставки нових партій дронів і ракет свідчить про те, що Росія посилює залежність від іранських озброєнь. Швидше за все, Москва намагається компенсувати виснаження власних запасів ракет та дронів, а також провали конвенційних сил на фронті.

Крім того, як пише Bloomberg, війна проти України зблизила Росію з Іраном і в економічному плані. Останнім часом підсанкційні країни наростили торгівлю нафтопродуктами, і сьогодні Тегеран домагається вигідної газової угоди. Все це дає підґрунтя для сумнівів щодо того, що Іран може відмовитися від військової підтримки свого партнера.

Проте в Україні уважно стежать за розвитком подій.

“Іран підняв учора над мечеттю червоний прапор. Це фактично означає початок війни. Усі тоталітарні режими, такі як Російська Федерація та Іран, відволікають увагу бойовими діями. І вже Саудівська Аравія, Ізраїль та США готуються реагувати на такі дії. Можливо, не до кінця зрозуміло, яким чином Іран воюватиме на всі фронти і допомагатиме в тому числі Росії. Тому сподіватимемося, що і ці події для України якось гратимуть позитивно”, – заявив в ефірі національного телемарафону спікер Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат.