Кількість українських біженців у ЄС різко скоротилася: у яких країнах досі проживає найбільше

Станом на 30 вересня 2026 року в Європейському Союзі (ЄС) тимчасовий захист мали 4,37 млн українців – за місяць офіційна кількість скоротилася на 61 тисячу, переважно через різке зменшення показника в Польщі на тлі адміністративного оновлення реєстрів. Найбільше переселенців наразі проживає в Німеччині (1,3 млн), Польщі (858,5 тис.) та Чехії (391,7 тис.), а сам механізм тимчасового захисту продовжено до 4 березня 2028 року.

Про це свідчать дані статистичного управління Європейського Союзу – Євростату. При цьому, згідно данних загальноєвропейська статистика демонструє неоднорідну динаміку.

У яких країнах Європи найбільше українських біженців

За даними Євростату, станом на кінець вересня 2026 року найбільша кількість громадян України зі статусом тимчасового захисту перебувала в трьох країнах ЄС. Лідером за цим показником залишається Німеччина, де зареєстровано понад 1,3 млн українців.

На другому місці розташувалася Польща, яка з початку повномасштабного вторгнення стала одним із головних напрямків для українців, що шукали прихисток за кордоном. Третю позицію посідає Чехія. Розподіл українців із тимчасовим захистом у трьох найбільших країнах такий:

• Німеччина – 1 300 070 осіб, або 29,7% від загальної кількості в ЄС;
• Польща – 858 545 осіб, або 19,6%;
• Чехія – 391 720 осіб, або 9%.

Таким чином, лише на ці три держави припадає понад половина всіх українців, які мають статус тимчасового захисту в Євросоюзі. Водночас, кількість переселенців у різних країнах змінюється неоднаково.

Зокрема, протягом вересня 2026 року в Німеччині кількість українців із відповідним статусом збільшилася на 5 515 осіб, це найбільший абсолютний приріст серед усіх держав ЄС за цей період. Помітне зростання також зафіксували в Румунії – на 3 900 осіб, або 1,8%, та Італії – на 2 505 осіб, або 4,4%.

Чому кількість українців у Польщі різко скоротилася

Найбільше місячне зменшення кількості зареєстрованих отримувачів тимчасового захисту відбулося саме в Польщі. За вересень показник знизився на 80 850 осіб, або 8,6%. Також скорочення зафіксували в Чехії, де кількість українців зі статусом тимчасового захисту зменшилася на 6 640 осіб, або 1,7%.

Однак, ці цифри не обов’язково свідчать про те, що така сама кількість людей фізично залишила відповідні країни або повернулася в Україну. Євростат окремо звертає увагу на особливості адміністративного обліку переселенців у державах Євросоюзу.

Зокрема, різні країни застосовують власні підходи до зняття людей із реєстрації після припинення або зміни їхнього статусу. Якщо неактивні записи не видаляють регулярно, статистика може містити відомості про людей, які вже не користуються тимчасовим захистом.

Саме адміністративними змінами Євростат пояснює значну частину скорочення показника в Польщі. Йдеться про перехід частини українців до стандартних дозволів на тимчасове проживання, а також оновлення реєстрів і видалення неактивних записів.

Тобто зменшення кількості зареєстрованих отримувачів тимчасового захисту не можна автоматично прирівнювати до масового повернення українців додому. Частина змін пов’язана саме з переходом на інші правові підстави перебування або впорядкуванням державних баз даних.

Де українців найбільше відносно місцевого населення

Якщо порівнювати не загальну кількість переселенців, а їхню частку щодо чисельності місцевого населення, лідером стає не Німеччина і не Польща, а Чехія. За даними Євростату, станом на кінець вересня 2026 року на кожну тисячу жителів цієї країни припадало 35,9 особи з України, які користувалися тимчасовим захистом.

Другу позицію посідає Словаччина з показником 28 українців на тисячу місцевих жителів. Третє місце належить Кіпру, де цей показник становив 27,4 особи. Для порівняння, середній показник у Європейському Союзі дорівнював 9,7 отримувача тимчасового захисту на тисячу жителів.

Статистика демонструє, наскільки суттєвим є навантаження, пов’язане з прийомом українців, для окремих європейських держав. Особливо помітна присутність переселенців у країнах Центральної та Східної Європи, які стали одними з основних напрямків вимушеної міграції після початку повномасштабної війни.

Скільки серед українських біженців жінок, чоловіків і дітей

Євростат також оприлюднив структуру отримувачів тимчасового захисту за віком і статтю. Переважну частину становлять дорослі жінки, однак значною залишається і частка дітей. Станом на 30 вересня 2026 року розподіл мав такий вигляд:

• дорослі жінки – 44,1% від загальної кількості;
• дорослі чоловіки – 27,9%;
• неповнолітні – 28%.

Отже, майже кожен третій отримувач тимчасового захисту в ЄС – неповнолітня особа. Зазначається, що це свідчить про значну присутність у європейських країнах українських сімей із дітьми, для яких вимушений виїзд через війну означав також необхідність облаштовувати нове життя, знаходити житло, школи та можливості для навчання. Водночас, громадяни України становили 98,5% усіх осіб, які користувалися тимчасовим захистом у Євросоюзі на зазначену дату.

Чи продовжать українцям тимчасовий захист у Європі

Попри зміни в кількості зареєстрованих переселенців, механізм тимчасового захисту для українців у Євросоюзі продовжує діяти. Його запровадили 4 березня 2022 року відповідно до рішення Ради ЄС 2022/382, яке визнало факт масового прибуття людей, вимушених залишити Україну через російську агресію.

Важливим рішенням для мільйонів українців за кордоном стало продовження дії цього механізму. 15 липня 2026 року Європейська рада ухвалила рішення продовжити тимчасовий захист ще на один рік – із 4 березня 2027-го до 4 березня 2028 року.

Українці, які відповідають умовам відповідного механізму, зможуть і надалі користуватися передбаченими ним правами. Зокрема, йдеться про можливість легального перебування, доступ до ринку праці, освіти та медичних послуг відповідно до правил країн перебування.