Події

Коли Радониця 2024 року: історія, звичаї та народні прикмети

Щороку дата святкування Радониці змінюється, адже вона прив’язана до Великодня.

Щороку у християн східного обряду проходить Радониця, яку в народі також називають Гробки або Проводи. Цього дня прийнято згадувати покійних родичів, йти до храму, на цвинтар і поминати їх там.  tsn.ua

Коли Радониця 2024 року

Від 1 вересня 2023 року ПЦУ та УГКЦ перейшли на новоюліанський календар, за яким дата більшості церковних свят змістилася на 13 днів назад. Але на дату Радониці це жодним чином не вплинуло. Чому так?

Річ в тому, що Гробки або Проводи прив’язані до святкування Великодня. А вираховування дати Світлого Божого Воскресіння не змінилося для вірян східного обряду. 2024 року ми святкуємо Великдень 5 травня.

Через те, що Радониця завжди припадає на дев’ятий день після Великодня, то 2024 року вона проходитиме у вівторок, 14 травня.

Радониця (Радуниця): історія та звичаї

Це основне весняне свято, під час якого віряни східного обряду поминають покійних родичів та близьких людей. В різних місцевостях воно припадає на неділю, понеділок або вівторок так званого Хоминого тижня. В народній традиції Радониця вважається Великоднем для покійників.

Цього дня в храмах обов’язково проводяться літургія та вечірнє богослужіння, які завершуються повною панахидою з великодніми піснеспівами. Після цього віряни йдуть до кладовища, моляться за покійних, ставлять на могилах квіти.

Вже в давні часи на християнських цвинтарях цей поминальний день був особливо важливим. Про це свідчать записи Іоана Богослова, які датуються IV століттям. Слово “Радониця” етимологічно походить від слів “радість” і “рід”. Християни не повинні заглиблюватися у сум через втрату рідних, а навпаки радіти їхньому відродженню в кращому місці.

В народі поширено чимало різних назва Радониці: Гробки, Проводи, Радоницька або Червона неділя, Батьківська неділя. Для мешканців України найзвичнішою є назва “проводи”. Вона зовсім не випадкова, адже підкреслює основний сенс дня.

Часто до могил покійників віряни приносять фарбовані яєчка, пасочки, які залишилися після святкування Великодня. Там звершують поминальну трапезу.

Існували й заборони, які були пов’язані з відвідуванням кладовища. Так, наприклад, на цвинтарі забороняється голосно кричати, палити, сміятися чи веселитися. Не варто також і надто бурхливо висловлювати скорботу.

Наші пращури вірили — якщо на Радоницю йде дощ, значить рік буде урожайним. А народжена дитина цього дня отримує в спадок ті ж якості, які були у покійного родича.