Коли українська балістика полетить по Росії – названо чіткі терміни
Українська балістика FP-7 готується до бойових випробувань. Ракети можуть застосувати по цілях у РФ уже за кілька тижнів.
Українські балістичні ракети виробництва Fire Point можуть почати бити по цілях на території Росії вже за кілька тижнів. Йдеться про FP-7, яка вже пройшла два етапи випробувань і готується до перевірки в бойових умовах. Про це повідомила CEO компанії Fire Point Ірина Терех у коментарі Radio NV на полях заходу “Photonics4Defense 2026: Technology Exchange & Matchmaking”.
Зараз виробник переходить до третьої фази перевірки FP-7. Вона передбачає застосування виробу в реальних умовах і є частиною процедури кодифікації ракети.
“Очікуємо, що вона буде готовою до застосування дуже скоро. Йдеться про тижні, а не про місяці”, – зазначила Терех.
Перші два етапи передбачали перевірку окремих компонентів і самої ракети в польоті. На землі та в лабораторіях тестували, зокрема, двигун і навігаційні системи, після чого проводили льотні випробування в Україні.
Третя стадія має показати, як виріб працюватиме в умовах, максимально наближених до реального застосування. Саме цей етап компанія зараз готує для FP-7.
“Він проходить як частина процесу кодифікації, але його можна також назвати військовим розгортанням, і це також процес, який нам потрібно пройти”, – уточнила представниця компанії.
Окремо Терех розповіла про FP-9 – далекобійну балістичну ракету, яка поки перебуває на другому етапі випробувань. Її характеристики створюють окрему проблему для перевірок в Україні через обмеженість доступного простору.
“Оскільки це дуже далекобійна балістична ракета, ймовірно, етап номер два повільно перейде до етапу номер три, тому що в Україні не вистачає простору, щоб реально протестувати. І, можливо, нам доведеться почати тестування безпосередньо на ворогові”, – розповіла представниця компанії.
Що відомо про ракету FP-7
Україна працює над новою далекобійною ракетою FP-7, яка має розширити можливості ударів по військових та критичних об’єктах на території Росії. За оцінкою експерта, проєкт може посилити український арсенал і частково зменшити залежність від імпортних ракет. Про це повідомив керівник програм з безпеки Центру глобалістики “Стратегія ХХІ” Павло Лакійчук у колонці для Главреда.
За словами Лакійчука, українська розробка, найімовірніше, спирається на технологічні рішення зенітних ракет комплексів С-300 і С-400. Саме їх могли взяти за основу для створення нового варіанта зброї.
Експерт звернув увагу на те, що використання вже відпрацьованої конструктивної бази могло скоротити терміни розробки.
“Один із найскладніших і найдовших процесів у виробництві ракети – це її аеродинаміка, сама конструкція корпусу. Подейкують, що, на відміну від російської, її корпус із композиту – це теж плюс. Відповідно, змінили “начинку”: систему наведення та інші елементи, щоб адаптувати ракету для ураження наземних цілей”, – зазначив Лакійчук.
Водночас FP-7 не є прямим аналогом американської ATACMS за конструкцією чи принципом застосування. Порівнювати ці ракети, на думку експерта, коректно передусім за дальністю та здатністю доставляти бойову частину до цілі.
Бойові випробування FP-7 ще не розпочалися. Водночас у Росії вже можуть враховувати появу нового засобу ураження, оскільки його характеристики планують перевіряти безпосередньо в реальних умовах.
“У будь-якому випадку росіянам додається проблем. З’являється ще один вид зброї, точніше – різновид ракет. І це великий плюс для України, тому що ефективність ударів по території противника визначається не якимось одним “вундерваффе”, а комплексом засобів”, – додав Лакійчук.
Поява такої ракети може мати для України ще два практичні наслідки. Йдеться про розширення спроможностей для ураження об’єктів, захищених російською ППО, а також про можливість частково компенсувати нестачу закордонних боєприпасів, якщо їхні поставки скорочуватимуться через ситуацію на Близькому Сході.
Окреме питання – вибір цілей для нової зброї. Попри наявність у Московській області підприємств військово-промислового комплексу, сам факт можливості удару по столиці РФ не означає, що такі атаки будуть пріоритетними.
Лакійчук наголошує, що обмежений запас далекобійних засобів вимагає максимально прагматичного підходу до їх застосування.
“З тією кількістю ракет, яку ми маємо, значно важливіше уражати військові та критичні цілі. І хоча в Москві та Московській області є багато підприємств військово-промислового комплексу – від Люберців і далі по всьому регіону – цілі там є. Але питання не в “знаковості” цілі, а в ефективності: кожна ракета має давати максимальний результат – не лише психологічний, а й військовий, який впливає на ситуацію на полі бою. А психологічний ефект – це вже “туман війни”, невизначеність. Ворог знає, що ми можемо – і хай тремтить”, – підсумував керівник програм з безпеки Центру глобалістики “Стратегія ХХІ”.
