Країни Заходу можуть вдарити по Росії за однієї умови – деталі від Forbes
Навіть атака дронами чи ракетами, які вдалося збити, може дати державам право на колективну самооборону за Статутом ООН.
Масований удар країни-агресорки Росії по іноземному посольству в Україні може бути кваліфікований як збройний напад на державу, якій належить місія. За статтею 51 Статуту ООН це дає право на самооборону, зокрема й колективну, аж до ударів у відповідь по території РФ. Таку оцінку на тлі зростання напруги між Росією та Європою дав експерт Інституту порівняльного публічного права та міжнародного права імені Макса Планка Крістіан Марксен в коментарі Forbes. glavred.net
Видання нагадує, що Кремль попередив іноземних дипломатів у Києві про “смертельну небезпеку”, а МЗС РФ закликало послів негайно виїхати з української столиці або ризикувати опинитися під масованими авіаударами. Як писала Kyiv Post, 3 жовтня російське відомство попередило іноземців, зокрема акредитованих дипломатів, про небезпеку перебування в Києві та “масовані удари у відповідь”.
Марксен зазначає, що посольства не є частиною території держави, яка їх направила. Водночас дипломатичні місії є зовнішнім проявом держави і виконують важливі функції в міжнародних відносинах, тому достатньо серйозне застосування сили проти них може запустити механізм самооборони.
“Посольства є потенційними цілями нападу, який може запустити право на самооборону”, – сказав експерт.
Яку атаку можуть визнати збройним нападом
Водночас Марксен наголосив, що збройний напад має бути дуже грубим порушенням заборони на застосування сили. Щоб оцінити масштаб атаки, враховують кілька критеріїв:
цілі удару, зокрема їхню кількість і розташування;
засоби, які використали для атаки;
тривалість нападу;
кількість жертв і масштаб руйнувань.
“Невелика за масштабом атака, яка безпосередньо спричиняє масштабні наслідки, може становити збройний напад”, – пояснив Марксен.
Ключовий нюанс стосується масованих обстрілів, які вдалося відбити. На думку експерта, навіть перехоплені ракети чи дрони не скасовують кваліфікацію атаки.
“Атака великою кількістю ракет або дронів, які атакована держава здатна перехопити, може становити збройний напад, навіть якщо жодної шкоди не завдано”, – зазначив він.
Чи можуть союзники вступити у війну на боці України
Марксен нагадав, що Статут ООН передбачає не лише індивідуальну, а й колективну самооборону. За його словами, держави могли б за згоди України вступити в конфлікт із Росією.
“Відповідно до статті 51 Статуту ООН, існує право на колективну самооборону. Україна була б рада, якби інші держави підтримали її оборонну війну проти Росії”, – сказав експерт.
У Forbes також нагадали реакцію Євросоюзу на погрози Москви. Делегація ЄС залишати Київ не збирається.
“Росія має повідомлення для іноземних дипломатів у Києві: їдьте, або ризикуєте життям. Наша відповідь: ми залишаємося. Делегація ЄС залишається”, – написала посолка ЄС в Україні Катаріна Матернова в X.
Чи готова Європа відповідати Росії силою
Виконавчий директор Інституту трансформації Північної Євразії Володимир Горбач в інтерв’ю Главреду зазначив, що Росія вже веде гібридну війну проти Європи і має чітку мету.
“Їхнє тактичне завдання – відрізати Україну від європейської допомоги, тобто демотивувати європейців допомагати Україні. Стратегічне – підпорядкувати російській волі процеси в Європі”, – наголосив він.
Говорячи про те, коли Європа може перейти до силової відповіді, експерт припустив, що переломним моментом стануть жертви серед цивільних.
“Імовірно, це станеться тоді, коли постраждає цивільне населення. Західні демократії дуже чутливі до громадської думки”, – пояснив Горбач.
Водночас, на його переконання, без демонстрації рішучості Кремль і надалі підвищуватиме ставки.
“Поки росіяни не побачать, що НАТО та Європа морально і політично готові до ведення війни з ними, вони продовжуватимуть робити те, що роблять: поступово ескалювати ситуацію, нарощувати тиск аж до моменту, коли вирішать, що настав час висувати ядерний шантаж і таким чином підкорювати політичну волю своїх опонентів”, – підсумував експерт.
