Кремль хоче не лише Донбас: які вимоги виставила РФ на переговорах

Москва пропонує вивести ядерну зброю з Білорусі, а натомість хоче федералізації Молдови та виходу Фінляндії з Альянсу.

Країна-агресорка Росія вимагає не лише весь Донбас, а й виходу Фінляндії з НАТО, відмови Альянсу від військових баз у країнах Балтії та федералізації Молдови. Такі умови щодо так званого “нового європейського порядку безпеки” російські представники висунули під час неофіційних переговорів про припинення війни в Україні  glavred.net

Про це повідомило німецьке видання BILD.

За даними видання, ці вимоги також представили європейським представникам на переговорах в Абу-Дабі. Водночас BILD наголошує, що йдеться лише про одну з пропозицій, які обговорюють у неофіційних переговорних колах.

Що Москва хоче отримати в Україні

Згідно з планом, Москва пропонує залишити за собою окуповані території України та отримати весь Донбас, включно з підконтрольними Києву частинами Донецької та Луганської областей. Україна має отримати позаблоковий статус і відмовитися від вступу до НАТО, однак її членство в Євросоюзі не виключається.

Крім того, російська сторона хоче демілітаризувати порти Одеси та Миколаєва, щоб Україна не могла використовувати їх як військово-морські бази. План також передбачає домовленості щодо свободи судноплавства в Чорному та Балтійському морях.

Які вимоги стосуються НАТО і Молдови

Окремий блок російських умов стосується Європи. За інформацією BILD, Кремль вимагає:

відмови від розміщення військових баз НАТО в Естонії, Латвії та Литві;

виходу Фінляндії з Північноатлантичного альянсу;

перетворення Молдови на федеративну республіку, до складу якої увійдуть сама Молдова, автономний регіон Гагаузія та невизнане Придністров’я.

У разі вступу Молдови до ЄС Придністров’я та Гагаузія, згідно з планом, мають отримати можливість провести референдуми щодо незалежності.

Що Росія пропонує натомість

В обмін на ці поступки Москва пропонує вивести ядерну зброю з Білорусі та відмовитися від розміщення там ракет середньої дальності. Крім того, російська сторона готова вивести війська з Придністров’я.

Як зазначає BILD, паралельно діють кілька груп посередників, зокрема пов’язаних із військовими, і вони конкурують між собою. Чи підтримав саме цей план Володимир Путін, поки невідомо.

Чому Кремль хоче послабити НАТО біля своїх кордонів

Виконавчий директор Інституту трансформації Північної Євразії Володимир Горбач в інтерв’ю Главреду нагадував, що претензії Москви на контроль над Східною Європою не нові. Їх Кремль виклав ще в ультиматумі від 15 грудня 2021 року.

“Тоді Росія вимагала, щоб НАТО фактично повернулося до кордонів 1997 року. Тобто йдеться щонайменше про претензію Росії на відновлення контролю над країнами колишнього соціалістичного табору”, – наголосив експерт.

Особливу роль для Росії в регіоні, за словами Горбача, відіграють дві вразливі точки: Калінінградська область і Фінська затока, яку Альянс може перекрити разом із Фінляндією та Естонією.

“Друга точка – Фінська затока. Її також можна силами флоту й авіації перекрити, обмеживши Росії вихід у Балтійське море. Між Фінляндією та Естонією – двома країнами НАТО – відстань дозволяє Альянсу це зробити”, – пояснив аналітик.

Говорячи про бачення Кремлем безпеки в Європі, Горбач протиставив його формулі першого генсека НАТО лорда Ісмея, за якою Альянс мав тримати американців у Європі, а росіян – поза нею.

“Зараз у Путіна може бути своя формула майбутнього устрою Європи, нове російське бачення європейської безпеки: тримати американців поза Європою, росіян – у Європі, а українців – під контролем або у складі Росії”, – підсумував експерт.

Мирні переговори – останні новини за темою

Як повідомляв Главред, очільник російської делегації на переговорах в Абу-Дабі Володимир Мединський заявив, що Москва не поверне захоплені українські землі. Він також висунув ідею нової системи безпеки в Європі, яку назвав “новою сучасною Ялтою”. За словами Мединського, мирну угоду Росія хоче підписати лише на власних умовах.

Президент Фінляндії Александр Стубб заявляв, що найближчими тижнями Європа безпосередньо долучиться до переговорів. Спецпредставник США Джаред Кушнер повідомив, що Київ і Москва погодилися розширити формат майбутніх переговорів і залучити до них європейські країни. Він також заявив, що США працюють над обміном полоненими, який може стати найбільшим за весь час війни.

Водночас у ЄС досі не визначилися, хто представлятиме Європу за столом переговорів. Питання про єдиного посланця обговорюють лідери 27 країн ЄС на саміті в Дубліні. Серед можливих кандидатів називають Антоніу Кошту, Каю Каллас та Александра Стубба