Легуміна круха: рецепт галицького яблучного пирога із зошита 1907 року

Кулінарні рецепти зберігають історію, звички людей, навіть соціальний статус родини. Саме такою є Легуміна круха — старовинний галицький десерт, про рецепт якого розповіли на сторінці maslom_wgoru,дійшов до нас із книги, укладеної на основі кулінарного зошита Генусі Долошицької, датованого 1907–1909 роками. У ньому дивовижно поєдналися українські, польські та австрійські кулінарні традиції, характерні для тодішньої Галичини.

Попри прості місцеві продукти, у рецепті є інгредієнт, який на початку XX століття був справжньою розкішшю, — лимон. Сьогодні він здається буденним, але понад сто років тому його поява у випічці була своєрідним символом достатку.tsn.ua

Назва десерту теж має своє значення. Словом «легуміна» колись називали найрізноманітніші солодкі страви, а слово «круха» вказувало на крихке пісочне тісто.

Інгредієнти

Для тіста

борошно — 250–300 г

холодне вершкове масло — 110–115 г

жовтки — 3 шт.

сметана — 1 ст. л

сік ½ лимона

сіль — дрібка

цукор (за бажанням) — 1 ст. л

Для начинки

яблука 2–3 шт.

цукор (за бажанням, якщо яблука кислуваті) — 1 ст. л

Приготування

Холодне вершкове масло перетріть із борошном до стану дрібної крихти, щоб шматочки масла майже не відчувалися.

Додайте жовтки, сік половини лимона та поступово вводьте сметану, замісіть м’яке та еластичне тісто. Воно не повинно бути занадто щільним або забитим борошном.

Розділіть тісто на дві рівні частини та розкачайте їх у тонкі коржі.

Форму чи деко застеліть папером для випікання та злегка змастіть жиром.

Викладіть перший пласт тіста.

Яблука тонко наріжте чи дрібно нашаткуйте та рівномірно розподіліть по всій поверхні. За бажанням посипте їх ложкою цукру.

Накрийте другим коржем і ретельно защипніть краї.

Випікайте у розігрітій до 180°C духовці 35–45 хв, доки пиріг не стане золотистим.

Після охолодження, за бажанням, посипте цукровою пудрою та подавайте до чаю чи кави.

Легуміна круха — той випадок, коли один пиріг може розповісти історію цілої епохи. Він нагадує про часи, коли лимон був розкішшю, рецепти передавалися від матері до доньки у рукописних зошитах, а домашня випічка ставала головною окрасою родинного столу.