Чи будуть магнітні бурі з 13 по 19 липня

Останні 24 години Сонце демонструвало помірну активність. Головною подією став спалах класу M1, який стався в активній області під номером 4485. Ця ділянка зараз зміщується до західного краю сонячного диска, що може призвести до тимчасового затишшя, поки нові активні зони з протилежного боку світила не потраплять у поле зору дослідників. У неділю фахівці вже зафіксували період слабкої геомагнітної бурі рівня G1, спричиненої посиленим потоком сонячного вітру, у якому, ймовірно, містилися залишки слабкого коронального викиду маси, пише видання SolarHam.

Попри те, що основний удар від попередніх спалахів оминув нашу планету, розслаблятися зарано. Фахівці Центру прогнозування космічної погоди (NOAA/SWPC) попереджають, що корональний викид маси, який покинув південно-західний квадрант Сонця ще 10 липня, може пройти в безпосередній близькості до Землі протягом наступних 24 годин.

Це спричинить активний стан магнітосфери з індексом Kp4, а також існує значна ймовірність повторного виникнення слабкої магнітної бурі рівня G1 вже 14 липня.

Світіння атмосфери замість полярного сяйва

Окрім звичних магнітних бур, середина липня дарує шанс побачити інше, не менш захопливе явище – власне світіння атмосфери. Оскільки 14 липня настає молодик, небо буде максимально темним, що створює ідеальні умови для спостережень. Це явище часто плутають із полярним сяйвом, проте вони мають різну природу. Якщо полярне сяйво виникає через бомбардування атмосфери зарядженими частинками від Сонця, то зелене світіння повітря є результатом фотохімічних реакцій у верхніх шарах атмосфери Землі.

Хоча наші очі можуть не вловити це примарне світло, камери на це здатні. Якщо поставити достатньо тривалу витримку, вона зафіксує неоново-зелений відтінок у небі. Таке світіння присутнє в атмосфері майже щоночі, але побачити його неозброєним оком або через об’єктив камери можна лише у дуже темних місцях, далеко від міського освітлення, і саме в періоди навколо молодика.

Вплив корональних дір

Окрім прямих викидів маси, на космічну погоду впливають і корональні діри – області на Сонці з відкритими лініями магнітного поля, звідки витікає швидкісний сонячний вітер.

  • 9 липня у бік Землі була спрямована корональна діра CH1383 з негативною полярністю, розташована у південній півкулі світила.
  • 11 липня через центральний меридіан пройшла трансекваторіальна діра CH1384 з позитивною полярністю. Ефект від неї відчуватиметься 14 – 15 липня, що може призвести до нестабільного стану геомагнітного поля.
  • Ще одна корональна діра у північній півкулі, CH1385, розвернеться до Землі приблизно 15 липня.

Загалом, початок тижня пройде під знаком помірних коливань. 13 липня очікують переважно спокійний стан магнітосфери, проте вже наступні два дні можуть принести збурення через сукупний вплив сонячного вітру та дотичних ударів від попередніх спалахів. Дослідники продовжують стежити за ситуацією, оскільки сонячна активність залишається непередбачуваною, а нові плями на зворотній стороні Сонця незабаром можуть знову підвищити градус космічної напруги.

Хроніка сонячних штормів: чи були магнітні бурі з 6 по 12 липня

Цей період був досить спокійним. Активність і збурення фіксували лише наприкінці дня 12 липня і на початку доби 13 липня. Вони не перевищили рівень G1. Це не відчутно в Україні, проте мало наслідки на півночі планети та у південній півкулі, зокрема у Новій Зеландії:

Було дуже приємно спостерігати, як ці полярні сяйва піднімаються над горизонтом, поки я гуляв пляжем,
– прокоментував спостерігач Тайчі Накамура з міста Данідін, що в Новій Зеландії.

Чи були магнітні бурі з 1 по 5 липня

Початок липня 2026 року став періодом надзвичайної турбулентності на нашій зорі. Перший серйозний сигнал надійшов уже 1 липня, коли вчені зафіксували значний спалах класу X1.11. Того ж дня планета відчула слабкий геомагнітний шторм рівня G1 (індекс Kp5), що став наслідком попередніх подій.

Наступні дні принесли нові виклики. 2 липня стався потужний спалах класу M8.54, який спричинив помірне відключення радіозв’язку. Проте справжній сплеск активності припав на 3 липня. Тоді сонячна пляма в області AR4479 згенерувала серію спалахів, найсильніші з яких досягли показників M6.74 та M6.38. Швидкість викиду плазми під час цих подій фахівці оцінили у приблизно 1831 кілометр на секунду.

Кульмінація сталася 4 липня. Потік сонячного вітру, швидкість якого перевищила 600 кілометрів на секунду, у поєднанні з південним напрямком міжпланетного магнітного поля, спровокував сильний геомагнітний шторм рівня G3 (індекс Kp7). Це призвело до масштабних збоїв у короткохвильовому радіозв’язку на частотах нижче 20 мегагерців.

Сяйво було видно навіть неозброєним оком. Це було справді потужне та активне видовище,
– прокоментував фотограф Аарон Ватсон, який зафіксував яскраві червоні завіси над горами Західний Елк у штаті Колорадо.

Сяйво над Техасом: чому липнева буря стала особливою

Подія 4 липня виявилася унікальною з кількох причин. По-перше, полярні сяйва під час літнього сонцестояння трапляються вкрай рідко. Коротка тривалість ночей суттєво звужує вікно для спостережень. Окрім того, існує так званий ефект Рассела – Макферрона: він сприяє виникненню сяйв під час рівнодення, але зазвичай пригнічує їх у періоди сонцестояння і кілька тижнів до та після.

Попри ці перешкоди, шторм був настільки потужним, що вогні в небі спостерігали мешканці Нью-Мексико, Небраски, Техасу, Кентуккі та багатьох інших штатів США, а також у Канаді. Силу цього удару забезпечив “викид плазми X-класу”, запущений сонячним спалахом ще за три дні до того.

Поки вчені аналізували наслідки, Сонце підготувало новий сюрприз. 4 липня о 20:41 за всесвітнім часом стався черговий потужний спалах класу X1.31. Його джерелом стала не відома раніше активна область AR4479, а абсолютно нова група плям AR4482, яка лише починала з’являтися з-за східного краю сонячного диска.

Вже 5 липня активність продовжилася спалахом класу M5.39, що підтвердило високий енергетичний потенціал нових утворень на поверхні світила. Тож AR4482 може бути наступною областю сонячних плям, яка спричинить високу сонячну активність у найближчі два тижні.