Чи будуть магнітні бурі з 10 по 16 серпня

Астрономи помітили відразу два виверження магнітних волокон на Сонці. Перше сталося в північно-східному квадранті, а друге – поблизу південно-західного краю. Хоча основна частина сонячної плазми попрямувала повз нашу планету, фахівці очікують на “дотичний удар”, який може статися вже 11 – 12 серпня. Поєднання цих двох подій здатне викликати геомагнітний шторм класу G1 або навіть G2, пише SolarHam.

За даними NOAA, 10 серпня магнітне поле залишатиметься переважно спокійним, але вже 11 – 12 серпня ситуація зміниться.

Окрім викидів, на геомагнітну ситуацію впливають і корональні діри. Наприклад, невелика екваторіальна діра CH1391 перетнула центральний меридіан 8 серпня, а інша подібна структура з позитивною полярністю опиниться навпроти Землі протягом 10 – 12 серпня. Удар плазми може призвести до появи полярних сяйв у високих широтах, які змішаються з метеорами потоку Персеїди.

Це створює унікальні умови для спостерігачів за нічним небом. Поєднання космічної негоди та піку метеорного дощу обіцяє неймовірне видовище, попри потенційні перебої в роботі радіозв’язку та навігаційних систем.

Чи були магнітні бурі з 3 по 9 серпня

У період з 3 по 9 серпня геомагнітна ситуація залишалася неспокійною:

  • Зокрема, 8 серпня фахівці зафіксували слабку магнітну бурю рівня G1 (індекс Kp 5), яка досягла свого порогу о 13:14 та 20:30 за Гринвічем.
  • Наступного дня, 9 серпня, інтенсивність збурень зросла до помірного рівня G2 (індекс Kp 6). Ці події стали результатом посилення сонячного вітру, швидкість якого зросла з 250 до майже 360 кілометрів на секунду.

Чи були магнітні бурі 1 і 2 серпня

Минулі вихідні видалися нестабільними через. 1 серпня активність Сонця залишалася на низькому рівні – датчики зафіксували лише незначні спалахи класу C. Проте справжня подія сталася наступного дня, коли Землі дістався потік плазми, що залишив поверхню світила ще 30 липня.

Викид прибув із невеликою затримкою – 2 серпня о 12:29 за всесвітнім часом. Вже о 17:12 вчені зафіксували досягнення порогу слабкої магнітної бурі рівня G1. Однак через різке відхилення міжпланетного магнітного поля на південь, інтенсивність шторму швидко зросла.

Дуже швидко збурення досягло порогу помірного геомагнітного шторму рівня G2. Такий рівень активності з індексом Kp 6 дозволив спостерігачам у високих широтах побачити яскраві полярні сяйва.