Матеpі не віддають тіло загuблого сина з моpгу у Хмeльницькому: в чому пpичина ВІДЕО

Мати загиблого у Бахмуті військовослужбовця Сергія Зелінського Наталія від червня цього року не може забрати з моргу тіло свого сина. Хоча, каже, має дозвіл прокурора й експертизу ДНК. За її словами, Сергія хочуть поховати й вони, і вдова, яка наразі мешкає за кордоном.

Біля моргу обласного бюро судово-медичної експертизи – мати загиблого в червні цього року військовослужбовця, яка не може забрати тіло свого сина та поховати.

“Він загинув в Бахмуті. Був поранений в Соледарі, потім пройшов реабілітацію, його знов відправили на Бахмут.

І там, 11 червня, син загинув. В мене всі документи на руках, є всі необхідні дозволи, є ДНК, що це мій син. Я всі пороги “оббила”, і ніхто нічим не допомагає”, — пояснює мати загиблого військовослужбовця.

Загиблий у Бахмуті військовослужбовець Сергій Зелінський, тіло якого не віддають з моргу його матері, 2022. Фото: Наталія Зелінська

Мати загиблого в українсько-російській війні Сергія Зелінського Наталія майже щодня приходить до моргу в надії забрати тіло свого сина. Та тіло його їй не віддають, бо його хоче забрати й вдова загиблого – Ксенія, щоб поховати далеко від його рідного села на Хмельниччині.

“Вона з мамою з Краматорська, проживають в Німеччині, а хочуть поховати його у Львові”, — каже мати загиблого.

З невісткою, каже, та її матір’ю познайомилася вже біля Хмельницького моргу.

“Вони дев’ятого березня познайомилися, 15 березня теща повела в РАГС. Через інтернет познайомились, коли він приїхав на реабілітацію у Львівську область через поранення. Вони тоді приїхали з Німеччини, провідали його і завели в РАГС. А в травні він до мене телефонував і каже: мама, знайди мені адвоката, бо хочу розлучитися, бо я так вляпався, що не знаю, куди я голову всунув”, — розповідає Наталія Зелінська.

Цього разу Наталю підтримують земляки й волонтери.

Мати загиблого військовослужбовця разом з волонтерами та земляками біля дверей начальниці обласної судово-медичної експертизи, вересень 2023. Фото: Суспільне Хмельницький

“Вона не має тут бути цілодобово. Правильно було б віддати тіло цим батькам. Це абсолютний жах, оця “дельожка” постійна, і оце приниження батьків. Морально, я особисто вважаю, що та невістка не має ніякого права принижувати мати цього воїна”, — каже волонтерка Тетяна Юзепчук.

Мати каже: вона першою звернулася в бюро за свідоцтвом про смерть, маючи на руках дозвіл прокурора з Хмельницької області та результати ДНК і підозрює: начальниця бюро судмедекспертизи Наталія Козицька – у змові з невісткою.

Начальниця обласного бюро судово-медичної експертизи Наталія Козицька, вересень 2023. Фото: Суспільне Хмельницький

“За лікарським свідоцтвом про смерть звернулося дві особи: мати загиблого і дружина. І через те, що вони обидві наполягали на видачі лікарського свідоцтва про смерть і обидві зобов’язуються поховати тіло, то постає питання”, — роз’яснює начальниця обласного бюро судово-медичної експертизи Наталія Козицька.

Наталія Козицька каже: у дозволі прокурора з Хмельницької області засумнівалася, оскільки кримінальне провадження відкрито в іншій області, і на той час велися слідчі дії. Та юристка Вікторія Яременко каже: має на руках ухвалу прокурора Бахмутської окружної прокуратури Дмитра Радковського про надання дозволу на видачу трупа від 28 серпня цього року.

Юристка-волонтерка Вікторія Яременко тримає в руках ухвалу прокурора Бахмутської окружної прокуратури про надання дозволу на видачу трупа, вересень 2023. Фото: Суспільне Хмельницький

“Є висновок аналіз ДНК. Це її син. 99, 9 %, що це її син. Була встановлена причина смерті, встановлена особа, що це є Зелінський Сергій, військовослужбовець, видається дозвіл прокурором, в рамках цього кримінального провадження видається дозвіл на видачу тіла. І тільки за цим дозволом обласне бюро судово-медичної експертизи мало видати тіло”, — каже юристка-волонтерка Вікторія Яременко.

“Я не вирішую. Якщо люди не можуть помиритися, не можуть вирішити, нехай це вирішить суд. Я не проти”, — каже начальниця обласного бюро судово-медичної експертизи.

Адвокат Руслан Малий каже: навряд чи в цій справі суд зможе поставити крапку.

“Закон не оперує черговість, хто ближчий родич, а загалом — тільки родичі. Є така негласна преюдиція, що дружина вже є ближчим родичем, ніж батьки”, — каже адвокат.

Мати загиблого військовослужбовця разом з волонтерами та земляками спілкується із начальницею обласного бюро судово-медичної експертизи, вересень 2023. Фото: Суспільне Хмельницький

Навіщо доволі юній вдові ховати чоловіка у Львові, де сама не живе, родичі загиблого не розуміють.

“Їй тільки 20 років, вона сьогодні так, а завтра вийде заміж і все. Вона забуде за нього, а мамі — то завжди треба буде”, — каже дядько загиблого Вадим.

“З невісткою можна було б ще говорити, вона дитина, їй 18 років. Коли з нею зустрілася тут під моргом, і вже майже вмовила, я їй руки цілувала, просила: дитино, ти теж будеш мамою, ну зрозумій. Я ж не проти, щоб ти до мене приїжджала. Та невістка там ролі не грає. Там її мама все вирішує. Я не знаю яка в неї мета”, — розповідає мати загиблого військовослужбовця.

Дядько загиблого Вадим каже: підозрює, що йдеться про гроші, які виплачують родичам загиблих. Адвокат каже: якщо йдеться про виплату 15 мільйонів гривень, то їх отримують вдова, неповнолітні діти й батьки, незалежно, хто ховає бійця.

З адвокатом невістки кореспондентка Суспільного Хмельницький спробувала зв’язатися телефоном. Ні прізвища, ні місця її перебування не дізналися.

“Я зараз перебуває в кабінеті в себе, спілкуюся з клієнткою, в мене немає можливості взагалі, ви не запитали в мене. Але можу поспілкуватися з вами десь за годину, якщо зручно буде”, — відповіла адвокат Ксенії Зелінської Олена.

Та ні за годину, ні за дві, адвокатка з кореспонденткою не поспілкувалася. Тож дізнатися, чому сторона наполягає на похованні військовослужбовця у Львові, а не в його селі, не вдалося.